Лютерани 18 листопада мають День покаяння та молитви. Він відзначається в середу перед останньою неділею церковного року й офіційно встановлений у 1892 р. Ще з найдавніших часів перед загрозою стихійних лих чи нападу ворогів Церква закликала всіх збиратися разом і спільно молитися. У 1532 р. як реакція на Турецьку війну відбувся перший День покаяння та молитви на німецьких землях. Зараз він відзначається, аби кожен міг заглибитися в себе та проаналізувати свої вчинки та стосунки з Богом.
Вірменська та Римо-Католицька Церкви 21 листопада відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. За переданням, батьки дали обітницю, що дівчинка буде посвячена Богу, тож у трирічному віці Марія була введена в храм, де до 15 років, часу повноліття для дівчат, отримувала релігійну освіту – вивчала Писання та молилася. Нею опікувався священник Захарія, який стане батьком Івана Хрестителя.
Православні та греко-католики
21 листопада святкують Собор архістратига Михаїла та інших небесних безплотних сил. Ім’я цього архангела перекладається «хто як Бог?» Він є архістратигом, тобто головнокомандувачем над усіма янгольськими чинами. Саме Михаїл із кличем «Хто як Бог?» виступив проти бунтівних ангелів і скинув із неба Люцифера разом з іншими відпалими духами – демонами та бісами. На українських землях архістратига Михаїла шанували ще з часів Київської Русі. Він вважався покровителем князів і патроном багатьох княжих міст, був і лишається патроном Києва, тож зображений на стягу міста, а один із головних соборів столиці названий на його честь – Михайлівський Золотоверхий.
Римо-католики 22 листопада святкують Урочистість Ісуса Христа, Царя Всесвіту. У 1861 р. французький єзуїт Генрі Рамір підняв питання про царювання Христа над народами, чим розгорнув бурхливу дискусію щодо політичного розуміння цього твердження. І хоча Христос на питання Пилата, чи Він є царем, відповідає, що Його царство не від цього світу, проте це не означає, що Він не має впливу на земний світ. Царство Христа на землі виявляється в таких цінностях, як демократія, свобода, рівність, і в цьому є Його тріумф як Царя не лише у релігійному, але й сучасному політичному суспільстві.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
