Особливо від нестачі цього елемента страждають рослини, висаджені на легких ґрунтах. А симптоми найбільш виразно проявляються влітку, під час інтенсивного росту городини. Особливо потребують калію помідори, огірки, картопля, виноград і квіти.
Зовні нестача калію проявляється таким чином:
- листя жовтіє, буріє, всихає, згодом зморщується, скручується;
- на ньому з’являється бура плямистість, крайовий опік;
- стебло стає слабким і тонким;
- плодів мало, вони несмачні тощо.
Натомість за достатнього отримання калію рослини легше переносять нестачу вологи, в них прискорюється фотосинтез, підвищується опірність до хвороб. І, що дуже важливо, плоди добре зберігаються взимку і при перевезенні, поліпшується їх вигляд. Зокрема, насичені в достатній кількості калієм помідори менше уражує фітофтора. А квітам цей елемент необхідний для формування бутонів.
Найширший спектр позитивних характеристик має сірчанокислий калій, який містить до 50 відсотків цього елемента. Також ефективним є хлористий калій. З органіки першість належить, звісно ж, золі. Це недороге натуральне добриво, що швидко проникає в ґрунт і має тривалий ефект. Окрім калію, містить кальцій, магній, фосфор, залізо, мідь, бор.
Можна підживити рослини комплексними добривами, що містять калій: нітроамофоскою (азот, оксиди калію та фосфор), калійною селітрою (калій і азот), монофосфатом калію (калій і фосфор) тощо.
Норми внесення у ґрунт:
- сірчанокислий калій — 10–15 г на кв.м або 10 г на 10 л води;
- хлористий калій — 30 г на 10 л води;
- зола — 50–100 г на кв.м або 200 г на відро гарячої води, настояти 2–3 год. та процідити;
- нітроамофоска — 15–30 г на кв.м або 1–2 ст.л. на 10 л води;
- калійна селітра — 15–20 г на 10 л води;
- монофосфат калію — 10 г на 10 л води.
Іван СИМАКОВ, садівник.
