У вересні важливо не втратити нагоди вапнувати ґрунт, аби привести до норми його кислотність. Вапнування вирішує одразу кілька важливих завдань: поліпшує засвоєння поживних речовин, покращує структуру, дезінфікує та насичує ґрунт кальцієм. А ще сприяє у боротьбі зі шкідниками, зокрема дротяником. Ми зібрали найчастіші запитання наших читачів про те, як правильно це робити.
- Чому саме вересень — найкращий час для цього?
У вересні грядки звільняються від основних культур, а до перших стійких морозів залишається достатньо часу. Осінні дощі та зимовий сніг допомагають вапну рівномірно розподілитися у верхньому шарі ґрунту. До весни реакція розкислення завершиться, і молоді корінці рослин не отримають опіків.
- Як без лабораторних аналізів зрозуміти, що ґрунту воно потрібне?
Слідкуйте за підказками природи, зокрема зверніть увагу на рослини-індикатори. Якщо на ділянці масово ростуть хвощ польовий, щавель кінський, подорожник, жовтець або мох — ґрунт точно кислий. Такий ґрунт часто має блідий попелястий відтінок у верхньому шарі, а після дощу на ньому утворюється щільна кірка. А ще є домашній тест: на жменю землі капніть 9-відсотковий столовий оцет. Якщо з’явиться сильне шипіння та бульбашки — ґрунт лужний; помірне шипіння — нейтральний; відсутність реакції — кислий. Але точні дані щодо кислотності вашої ділянки можна отримати лише за допомогою ґрунтового аналізу.
- Які культури найбільше страждають від підвищеної кислотності?
Навіть якщо ви регулярно додаєте добрива, на кислих ґрунтах погано засвоюються азот, фосфор і калій. Найчутливішими є овочі (капуста, буряк, цибуля, часник, огірки, селера, горох), плодові та ягоди (яблуня, груша, слива, вишня, полуниця) і квіти (айстри, троянди, хризантеми).
- Чим краще розкислювати: гашеним вапном, крейдою чи доломітовим борошном?
Вибір залежить від типу ґрунту та швидкості бажаного ефекту. Гашене вапно діє найшвидше та найжорсткіше. Підходить для дуже кислих важких глинистих ґрунтів. Доломітове борошно чинить м’яку дію, збагачує ґрунт кальцієм і магнієм. Воно ідеальне для піщаних і супіщаних ґрунтів. Крейда діє м’якіше за вапно, добре підходить для легких і середніх ґрунтів. Природним розкислювачем є і деревна зола, але вона потребує обсягів, у 2–3 рази більших за вапно.
- Які середні норми внесення розкислювачів?
Ця норма залежить від ступеня кислотності та препарату. Так, на сильнокислому ґрунті (pH <4,5) вносять 500–600 г гашеного вапна або доломітового борошна на кв.м. На середньокислому ґрунті — 300–400 г; на слабкокислому (pH 5,2–5,5) — 200–300 г.
- Як правильно закладати матеріали в ґрунт?
Рівномірно розтрусіть матеріал по поверхні сухої ділянки. Після цього обов’язково перекопайте або розпушіть ґрунт на глибину 15–20 см.
- Чи можна поєднувати з внесенням добрив восени?
Ні, це поширена помилка! Не можна одночасно вносити вапно зі свіжим гноєм чи пташиним послідом, амофосом, суперфосфатом та іншими фосфорними добривами. Тож розкислювач краще вносити у вересні, а гній або фосфорно-калійні добрива — через 3–4 тижні або навесні.
- Як часто потрібно проводити?
Дія вапнування триває від 3 до 6 років залежно від типу ґрунту та кількості опадів. На легких піщаних ґрунтах вимивання відбувається швидше. Робити це щороку на всій ділянці не потрібно і навіть шкідливо.
- Чи є рослини, яким воно протипоказане?
Так. Це, зокрема, лохина, журавлина, брусниця, декоративні рододендрони, азалії, гортензії, верес. Картоплю на вапнованих ґрунтах частіше уражує парша, тому під неї вапно вносять за 1–2 роки до посадки.
- Яких головних помилок слід уникати?
Це вапнування «на око», несвоєчасне та нерівномірне внесення і змішування з азотними добривами. Якщо у вересні засіваєте грядки сидератами, вапнування можна провести прямо перед перекопуванням сидератів у пізніші осінні місяці.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
