Купуючи саджанець, передусім звертаємо увагу на коріння. Щоб воно було здоровим, не пересушеним і без пошкоджень. Стан коріння дійсно має дуже важливе значення для приживлюваності. Адже верхівку дереву завжди можна сформувати чи обрізати. А от якщо коріння пересушене, сильно пошкоджене, згниле або уражене хворобами — дерево може не прижитися. Здорове коріння має бути пропорційним до надземної частини, пружним, вологим, розгалуженим, з великою кількістю дрібних мочкуватих корінців та без ознак гнилі.
Але навіть досвідчені садівники нерідко випускають з уваги приховані деталі, які впливають на приживлюваність, ріст і майбутню врожайність. От про них і поговоримо.
Тип підщепи (карликова, напівкарликова чи сильноросла). Часто купуємо «просто яблуню», але саме підщепа значною мірою визначає кінцеву висоту дерева, силу росту кореневої системи, початок плодоношення та потребу в опорі й поливі. Ідеальної підщепи для всіх умов немає. Карликові дерева раніше вступають у плодоношення та підходять для невеликих ділянок, але зазвичай потребують опори й кращого забезпечення вологою. Сильнорослі утворюють більші та довговічніші дерева, а напівкарликові є компромісним варіантом. Вибір підщепи також залежить від ґрунту, рівня ґрунтових вод та умов ділянки.
Сумісність і запилення (самоплідність). Багато сортів яблунь, груш і черешень потребують перехресного запилення або дають значно більший урожай за наявності сумісного сорту-запилювача, який цвіте в той самий час і росте неподалік. Без нього врожай може бути значно меншим, хоч би скільки підживлювали дерево. Наприклад, Ренет Симиренка є самобезплідним, а Голден Делішес може зав’язувати плоди без перехресного запилення, проте для стабільного й рясного врожаю яблунь краще мати сумісний сорт-запилювач.
Співвідношення крони та кореневої системи. Велика, розгалужена крона при куцому або сильно пошкодженому корінні — це прихований ризик. Рослині може не вистачити кореневої системи для забезпечення надземної частини водою та поживними речовинами. У якісного саджанця надземна частина та коренева система мають бути добре збалансовані.
Стан місця щеплення. Оцінюючи саджанець, детально огляньте місце з’єднання підщепи та прищепи. Воно має бути добре зрослим, без надломів, тріщин, розривів, сильних напливів, виділення камеді чи слідів гнилі.
Вузлуватість і гали на корінні. Будь-які незвичні нарости чи потовщення на кореневій системі потребують уваги, оскільки можуть бути ознакою кореневого раку або ураження нематодами.
Зимостійкість, районованість. Сорт має бути адаптований до вашого регіону. Саджанці, привезені з регіонів із м’якішим кліматом, можуть гірше переносити холодні або безсніжні зими, тому варто обирати сорти, рекомендовані для вашої місцевості.
Вік. Поширена помилка — вважати, що чим старше готове деревце, тим краще. Насправді молодші саджанці часто легше переносять пересаджування, особливо якщо мають добре розвинену та неушкоджену кореневу систему.
Терміни викопування та стан бруньок. Якщо восени саджанець продають із зеленим листям, він ще не завершив підготовку до стану спокою та втрачає більше вологи. Для саджанців із відкритою кореневою системою оптимально, щоб після викопування вони перебували у стані спокою, без листя.
Стан кори й бруньок. Зморщена кора може свідчити про зневоднення після викопування. Окрім цього, важливо оглянути кору на наявність механічних пошкоджень, дрібних отворів, шкідників чи темних плям. Бруньки мають бути живими, не пересушеними та без ознак пошкодження.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
