Чистий четвер – особливий четвер напередодні Великодня, як і п’ятниця та субота. Він належить до страсних днів, коли потрібно суворо постувати. Деякі миряни навіть відмовляються від риби та олії, що дозволено у певні пісні дні, харчуються хлібом і водою.
Важливо у Чистий четвер побувати ввечері на Службі Божій у церкві, після якої відправляються Страсті Христові, миряни запалюють свічки, лампадки і живий вогонь несуть додому. Він, вважають, як і молитва, очищає від лихого. На жаль, цього року в зв’язку з карантином переважна більшість віруючих такої можливості не матиме.
У Чистий четвер або Великодню суботу за звичаєм печуть паски (у п’ятницю забороняється пекти не лише паски, а й хліб, принаймні, такого принципу дотримуються господині у селах Галичини). До Чистого четверга годилося прибрати у хаті, попрати, помазати, побілити, помити вікна й усе начиння, навести лад у господарстві.
У цей день (або в суботу) прикрашали хату чистими рушниками, застеляли стіл скатертиною, запалювали під образами свічку чи лампадку і молилися. Хворі на шкірні недуги ходили до схід сонця купатися до річки чи ставка. Вода Чистого четверга вважалася цілющою і змивала всілякі хвороби.
У цей день можна було займатися всіма господарськими та побутовими справами, без обмежень. Якщо вже був час посівної, то намагалися посіяти хліб. Він мав бути чистим, кукіль його не зіпсує.
У Чистий четвер обпалювали в печі грудку солі. Нею солили всі великодні страви, додавали до пійла худобі, щоб вберегти від напастей. Уважали, що ця сіль допомагає людям, хворим на шлунок чи печінку. Водою, підсоленою нею, поїли наврочених дітей.
Тарас ЛЕХМАН.
