Світ завжди рухали генії. І серед них – легендарний авіаконструктор, академік Олег Антонов, ім’ям якого дотепер називають літаки. Він народився 7 лютого 116 років тому, рано став сиротою. Усе своє життя всесвітньо відомий авіаконструктор присвятив авіабудуванню, створивши 22 типи літаків, 52 види планерів, заснувавши школу конструювання. Та не лише до цього він мав талант, Олег Костянтинович був всебічно обдарованою людиною.
НАТХНЕННИЙ НЕБОМ
Мріяти про небо почав іще змалку, почувши від двоюрідного брата про переліт через Ла-Манш, який тоді видавався фантастичним. Першими кроками до мрії стало конструювання повітряних зміїв і моделей літаків із паперу, а вже з 17 років починає будувати планери власної конструкції. Навчаючись у реальному училищі, створює Клуб любителів авіації. Ще будучи студентом Ленінградського політеху, знайомиться Із Чкаловим і Корольовим. «Що це у вас? Плоскогубці? Киньте їх мені в голову! Мені вони потрібні!» — такою була його перша розмова із Сергієм Павловичем.
ЙОГО ЛІТАКИ
…За десяток років Олег Антонов — уже головний конструктор планерного заводу. Один за одним створює 40 типів безмоторних літальних апаратів, насамперед для підготовки льотних кадрів; серед них — «Рот Фронт-7», який 1939-го встановив світовий рекорд дальності польоту — 749 км.
Під час Другої світової за його участі як заступника Головного конструктора О.С.Яковлева «народжується» Як-3 — найлегший, найманеврініший винищувач того часу. Піднімаються в небо його багатомісні транспортно-десантні планери, а буксирний планер-біплан, що дозволяє перевозити броньовані машини, випущений у кількості близько пів тисячі, використовують для підтримки партизанського руху.
«У кожного літака своя доля. Одні народжуються легко, за загального схвалення, під оплески. Це улюбленці долі. Інші пробиваються важко, доводять своє право на існування щоденною важкою боротьбою, випадаючи з планів, тулячись на задвірках цехів…» — наче про живих, говоритиме Антонов про своїх улюбленців. Його Ан-2, задуманий як сільськогосподарський, вражає кількістю модифікацій та спеціалізованих варіантів: транспортний, пасажирський, десантний, ближній нічний розвідник, коригувальник арт-вогню, зондувальник атмосфери, пожежний, санітарний, поплавковий, лижний, рятувальний, аерофотознімальний, розвідувальний тощо. Це єдиний у світі біплан, який безперервно випускався і масово експлуатується до нашого часу.
«Amat victoria curam» («Перемога любить турботу») — такий вислів обирає Антонов для свого екслібриса, послідовно втілюючи найсміливіші мрії авіаконструктора. Практично заново створивши після переїзду до Києва колектив і виробничу базу, плідно працює на новому місці. Під його керівництвом будують транспортний Ан-26 для місій ООН. Його АН-10 у середині 1960-х стає рекордсменом за кількістю перевезених пасажирів, вантажів і пошти на один літак за рік, АН-24 — користується попитом у 26 країнах, оскільки дозволяє польоти з ґрунтових аеродромів місцевих повітряних ліній. На першому в світі надважкому транспортному літаку Ан-22 — «Антеї» — встановлюють 41 світовий авіаційний рекорд, а під час демонстрації в авіакосмічному салоні в Ле Бурже цей літак стає головною сенсацією виставки. І це — лише дещиця з розробленого легендарним авіаконструктором. Створені ним літаки вирішили випускати в кількох країнах світу, а в Україні — у Києві та Харкові.
Вершиною праці Антонова став найбільший у світі серійний військово-транспортний Ан-124 «Руслан», здатний зі швидкістю 850 км/год. перевезти 150 т вантажу на відстань 4500 км, на якому було встановлено 22 рекорди. А ще ж згадаймо Ан-225 «Мрія» — найбільший у світі літак, виготовлений в єдиному екземплярі!
52 типи планерів і 22 типи літаків створив Антонов. Талановитий керівник, він виховав ціле покоління послідовників своєї справи. Йому належать 72 свідоцтва на винаходи й 10 міжнародних патентів, він — автор трьох книжок і понад 200 наукових і науково-популярних публікацій на різні теми — від конструювання до культури та мистецтва. Присвячену йому експозицію відкрито в почесному залі Слави Міжнародного музею в США.
ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ
Він був із числа небайдужих. У листопаді 1965 р. підписав відкритий лист ЦК КПРС (так званий лист 78-ми) з протестом проти політичних репресій щодо представників творчої інтелігенції УРСР та дискримінації української літератури. До останніх днів докладав неймовірних зусиль щодо відновлення пам’яті І.Сікорського в історії авіації України. За спогадами доньки академіка, професора Національного авіауніверситету Анни Антонової, її батько не співав од мудрості партії, багато до чого ставився критично. І не приховував: «Є на світі три прекрасні сестри: віра в свої сили, надія на перемогу та любов до життя. З ними я не хотів би розлучитися».
ЗУПИНИТИ МИТЬ КРАСИ
Глибоке знання техніки дивовижним чином перепліталося у ньому з потягом до мистецтва. Писав вірші, оповідання, створив чимало картин. За його ініціативи й участі в Києві відбулася виставка «Вчені малюють» (1981).
Вміння малювати вважав важливою професійною навичкою досвідченого конструктора. І згадував, як у дитинстві отримав у подарунок коробку кольорових олівців — і найперше намалював захід сонця. А повертаючись до теми життєвого вибору, не раз казав: якби не став конструктором, то був би художником.
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.
