Зворушливий відкритий лист написав українським дітям напередодні великий друг нашої країни, британський прем’єр Борис Джонсон, в якому запевнив, що вони не самотні, а Україна обов’язково переможе у війні з росією. А ще закликав безмірно пишатися своєю країною, батьками, солдатами, але найбільше – собою, наголосивши, що багато хто з них вже бачив або пережив те, свідком чого не повинна бути жодна дитина.
Так, ворог зазіхнув не просто на територію України. Рашисти зазіхнули на весь український народ, на наше майбутнє, на наших дітей. Відбираючи в них дитинство, іграшки, сім’ї, теплий дім, здоров’я, життя. Наруга, яку коять окупантські нелюди надмалечею, розриває серце. Від жаху, про який стає дедалі більше відомо зі звільненням окупованих територій, волосся стає дибки й холоне кров…
Унаслідок збройної агресії рф в Україні станом на 24 травня постраждало щонайменше 667 дітей: 234 загинуло, 433 – поранено. Й цифри ці, на жаль, не остаточні, оскільки їх ще встановлюють у місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих і звільнених територіях. Війна змушує наших дітей рано дорослішати. Ставати опорою для своїх рідних. Ставати маленькими героями.
Як трапилося зокрема і в цій сім’ї з Краматорська.
Ракетний обстріл залізничного вокзалу в Краматорську 8 квітня став справжнім пеклом. Понад сотня постраждалих, 61 – загиблий. Наталя Степаненко з одинадцятирічними двійнятами – Ярославом та Яною – того дня також чекали на евакуаційний потяг. Мама з донькою вирішили сходити по чай, а син залишився пильнувати речі в приміщенні вокзалу. В той момент на перон прилетіла ракета, яка залишила дівчинку без обох ніг, а мама втратила одну, другу було поранено.
Вцілілий Ярослав, за словами медиків дитячої лікарні Святого Миколая у Львові, куди сім’ю привезли після реанімації в Павлограді, сумлінно доглядав за мамою і сестричкою – приносив воду, допомагав одягатися, сам ходив до магазину. Хлопчик став опорою для своїх рідних і каже, що дуже хоче, аби вони піднялися на ноги.
Така надія є, стверджують у Першому медичному об’єднанні Львова, звідкіля незабаром сім’я вирушить на протезування та реабілітацію до США.
