Навіть в осінньо-зимовий сезон багатьом любителям подорожувати, спраглих до нових знань, є куди податися, аби отримати справжнє задоволення. Наприклад, такої кількості музеїв, як у Переяславі-Хмельницькому, немає в жодному українському місті, хіба що за винятком столиці. Чи буде це виїзд із родиною, друзями, коханим – вибирати вам, але нудьгувати точно не доведеться. Мешканці Переяслава жартують, що в них майже на кожну тисячу населення – по музею (загалом їх близько 30). Об’єднані вони в Національний історико-етнографічний заповідник.
Напевно, кожне місто пишалося б такою героїчною версією виникнення своєї назви, як Переяслав. Якщо вірити легенді, то саме в цій місцині руське військо здобуло перемогу над печенігами. Сталося це після того, як невідомий київський кожум’яка здолав печенізького богатиря. Новоспечений герой начебто перейняв славу подоланого воїна. Ймовірно, саме тому місто почали йменувати Переяслав (тобто той, хто перейняв славу). Згодом для захисту від кочових племен тут побудував твердиню князь Володимир Святославич. У деяких джерелах можна натрапити на інформацію, що в Переяславі якийсь час була розміщена резиденція митрополита, а потім її перенесли в новозбудовану Софію Київську. До речі, ця версія і справді має право на існування, враховуючи, що населення древнього міста у ті часи було в рази більше, ніж столичне.
Під час національно-визвольного повстання, очолюваного Богданом Хмельницьким, Переяслав виступав містом-дипломатом. Зі своїми місіями сюди приїздили польські, турецькі, татарські посли. Не можна не згадати ще про одну доленосну подію для України, яка асоціюється з назвою міста. Йдеться про Переяславську раду, наслідком якої було підписання гетьманом Хмельницьким сумнозвісного договору з Московською державою. На жаль, ця держава так і не виконала умови договору. У зв’язку з іменем гетьмана місто й набуло сучасної назви.
Варто згадати, що тут народився відомий єврейський письменник Шолом-Алейхем, написав свій славнозвісний «Заповіт» Тарас Шевченко, а також певний час жив Григорій Сковорода. Знаменитий філософ читав лекції в будівлі колегіуму. Нині тут працює Музей імені Григорія Сковороди. Особливу атмосферу створюють старовинні меблі, бібліотека з численними стародруками й унікальний портрет філософа пензля невідомого художника.
Шанувальників національної екзотики безперечно зацікавлять музеї історії бджільництва, українського рушника, народних обрядів, кобзарського мистецтва, вирощування й випікання хліба, історичного транспорту, лікарських рослин, історії пошти і ще чимало цікавого. Більшість із них – на території популярного Музею народної архітектури й побуту, який дарує своїм відвідувачам можливість повернутися в минуле і побачити, яким було справжнє українське село. Адже всередині багатьох хат вдалося зберегти первісну обстановку.
Звичайно, музеї – далеко не єдина особливість Переяслава-Хмельницького. Одна з найяскравіших архітектурних перлин міста – Вознесенський собор, збудований на кошти Івана Мазепи. Подейкують, що на його зведення гетьман дав 300 тисяч золотих монет. А на Пересопницькому Євангелії, яке Мазепа подарував єпископу Переяславському, нині присягають новобрані президенти України.
Цікавими міфами й легендами оповита розміщена в передмісті Борисоглібська церква. Найдревніша будівля в місті – Михайлівська церква, яка свого часу слугувала усипальнею для місцевих князів. Побачити фрагмент старовинної споруди можна в павільйоні, присвяченому архітектурі Переяслава періоду Київської Русі.
Тож цікавинкам Переяслава немає меж. Та й взагалі в цьому місті хочеться гуляти не поспішаючи, насолоджуючись тихими вуличками, чистим повітрям і блиском церковних бань одного з найдавніших міст України.
Зоя ЄГОРОВА.
