Дмитро Хоркін: «Ми оголосимо по Українському Радіо про нашу Перемогу»

Із початком великої війни українська мова стала своєрідним ідентифікатором, знаком розпізнавання «свій — чужий». Навіть отой мем із паляницею показав, що це не просто дві різні мови — це різні світи. Росіяни ж реально не можуть вимовити наше м’яке «ц» — паляниЦЯ. І таких, мовних, ідентифікаторів у нас є дуже багато. Не кажучи вже про саму стилістику, вживання певних слів, особливості перекладу.

Ви згадали про те, що й зараз чути в нас «какая разница». А я маю приклади, коли велика кількість людей — публічних, з мого оточення, які з тієї чи іншої причини послуговувалися російською, тепер перейшли на українську мову. Притому, що не тільки в публічній сфері, а й у звичайних, приватних розмовах, при зустрічах. Це дуже хороший рух. На різних книжкових подіях — форумах, виставках, що відбувалися протягом останнього часу, бачив, як розкуповують українські книжки. Люди цікавляться українськими авторами. І питання вже не в тому, аби говорити українською мовою, а в тому, як удосконалити свої знання, вимову, які книжки прочитати. Це надихає.

Радіодиктант національної єдності започаткував у 2000 році Михайло Слабошпицький, український прозаїк, літературознавець, публіцист, який на той час працював на Українському Радіо. Ідея такої єдності навколо українського слова надто важлива. Ми її підхопили, осучаснили, і в останні сім років Радіодиктант ще більше ожив. Він уже давно вийшов за межі радіоефіру. А ось уже чотири роки поспіль очолює рейтинг пошукових запитів у Гугл. Тобто є популярним не лише у традиційних медіа — на телебаченні та радіо, а й діджиталі.

Величезна цікавість до Радіодиктанту спричинена й тим, що ми відійшли від шкільництва і такої-от менторської інтонації завуча. Ми перейшли до бесіди. І почали запрошувати до співпраці відомих особистостей.

Цього року авторкою тексту Радіодиктанту стала поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. А читатиме — актор, театральний режисер, виконавець ролі Івана, брата Олекси Довбуша в популярному фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.

Отож запрошую всіх приєднуватись: 27 жовтня об 11 годині Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, наживо транслюватиметься в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на ютуб-каналі Українського Радіо та на фейсбук-сторінках Суспільного.

Історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша — дуже хороший приклад того, які небезпеки можуть чекати і на нас, нинішніх. Маємо раз і назавжди зрозуміти, хто для нас ворог. Ворог — не той, хто з нами не погоджується, має відмінну від нашої думку, а той, хто хоче нас убити. Росіяни — це вороги, вони нас хочуть убити.

А ще одна з небезпек у тому, що українцям інколи важко об’єднатися. Та мусимо об’єднуватися. Тим паче перші тижні повномасштабного вторгнення показали, наскільки ми здатні до єднання, до самоорганізації в час великої небезпеки. Ми вчимося брати відповідальність на себе — за державу, за самих себе, за свої сім’ї, за свій добробут, за безпеку. І — довіряємо державі, державним інститутам там, де це потрібно. І — перевіряємо, коли потрібно.

Радіо — це всепроникність, це оперативність, це зручність. Його можна слухати скрізь: у машині, вдома, на відпочинку. Воно має якусь особливу магію. Радіо — це і найдешевша технологія медіа нині. У всіх великих містах світу є багато ефірних радіостанцій. Це означає, що з розвитком технологій радіо не зникне. Воно чи не єдине серед лінійних медіа залишає і такий зворотний зв’язок. Адже на радіо можна зателефонувати, поговорити з ведучим, із гостем студії. Радіо дає можливість більш вдумливо, глибоко занурюватися в ту чи іншу проблему, бо не має таких жорстких часових рамок, як, наприклад, телебачення. А ще плюс — сприйняття інформації на слух. Відповідно до досліджень, Українське Радіо є номером один серед радіостанцій за довірою і номером один — за слуханням новин. Тобто слухачі нам довіряють.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми не розгубилися і продовжили мовити. Українське Радіо втримало ефір під час блекаутів. Ми єдині, хто продовжує мовити на окуповані правобережжя Херсонщини, Донеччину, Луганщину, Крим. Не раз ставали мішенями ворога: від 24 лютого 2022 року 14 телерадіовеж було цілеспрямовано атаковано, знищено російськими ракетами.

На нас величезна відповідальність, ми — стратегічне підприємство, і будь-що мусимо виходити в ефір. І ми неодмінно оголосимо по Українському Радіо про Перемогу України. Я в це вірю.