Найкращими попередниками для гороху є капуста, гарбузові, огірки, помідори. Погані попередники — представники сімейства бобових. Грядку під горох потрібно ретельно підготувати. Восени перекопують на глибину 20–30 см, на кв.м вносять 4–6 кг перегною або компосту, 15–20 г калійної солі, 20–40 г суперфосфату. Навесні вносять азотне добриво — 20–30 г аміачної селітри або 15–20 г сечовини на кв.м. Важливо не перегодовувати горох добривами, бо від цього він активно нарощуватиме зелену масу на шкоду цвітінню. Також культура дуже негативно реагує на внесення свіжого гною. Добре розвивається горох на пухких, багатих на поживні речовини супіщаних та суглинкових ґрунтах. Кислі попередньо потрібно вапнувати (200–400 г вапна на кв.м, залежно від рівня кислотності). Не підходять для гороху грядки з близьким заляганням ґрунтових вод. Ділянка обов’язково має бути сонячна та захищена від вітру. Висівають у борозенки під шнур стрічковим способом, з відстанню між стрічками 45–50 см, між рядками в стрічці — 15–20 см, між насінинами в рядку — 4–5 см. Насіння загортають на глибину 3–5 см. Після сівби ґрунт ущільнюють.
На попереднє місце горох повертають не раніше, ніж через 4 роки. Сам горох є чудовим попередником для інших культур, бо збагачує ґрунт азотом.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
