Відповідає настоятель церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці при КМА ігумен Богдан.
“Передусім уточнімо терміни. За словником «відвідувати» означає «бувати», «заходити», «навідувати», «вчащати», «гостювати». Чи може бути гріховним, тобто поганим, зайти до Божого дому, яким є церква, для християнина? Гадаю, відповідь очевидна”.
Проходячи повз храм, цілком природно й осінити себе святим хресним знаменням, як це з давніх часів було заведено, і відчути бажання, а то й потребу зайти всередину, щоб помолитися, роздивитися, може, ще не знайомий храм. І не лише православний український, а й грецький, болгарський, вірменський тощо, так само як і греко-католицький. Або й католицький костел: адже всі ці гілки традиційного християнства мають спільне коріння й історію, походять від єдиної апостольської церкви, започаткованої Самим Ісусом Христом.
Важко уявити православного туриста, який, подорожуючи Італією, з релігійних міркувань відмовиться відвідати католицький Собор Святого Петра чи пройтися Ватиканом.
Звертаючи увагу на спільне й відмінне під час богослужінь у різних храмах, людина знаходить для себе відповіді на багато запитань, які традиційно виникають на початку воцерковлення, набуває нових знань, зростає у вірі. Тож наше перебування у храмі — добра подія в житті кожного християнина, яка апріорі не може бути гріхом.
А от «одночасно», як пише читачка, відвідувати дві церкви, хай навіть розташовані по сусідству, було б неможливим навіть для Юлія Цезаря, котрий, як відомо, міг займатися кількома справами одночасно.
Шукала відповідь Ольга ГОЙДЕНКО.
