Про це ми запитали у директора Інституту серця, доктора медичних наук, професора Бориса ТОДУРОВА.
Не треба чекати так званих перших дзвіночків, які свідчать про хвороби серця. Якщо вони є, значить, уже щось нехороше сформувалося, незворотнє. Раніше у нас була хороша радянська система диспансеризації, коли раз на рік людину обстежували. Їй робили ЕКГ, флюорографію, вимірювали тиск, брали аналізи. І, звичайно, за такого широкого охвату всього населення виявляли туберкульоз, діабет, артеріальну гіпертензію, серцеві захворювання, які вчасно лікувалися, на них реагували. Сьогодні такого комплексного підходу в державі немає, на превеликий жаль. Не все радянське було погане.
На щастя, у наш час з’явилися нові можливості обстежень: УЗД-апарати, комп’ютерні томографи, МРТ, експрес-лабораторії. Тому обстежувати стало набагато легше, швидше, об’єктивніше й детальніше. Було б бажання…
Одним із основних факторів серцево-судинного ризику є куріння. Більше 40 відсотків чоловічого й близько 20 — жіночого населення України продовжує курити. Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, надлишкова вага, гіподинамія, спадкова схильність — це все фактори ризику.
Є спадкова схильність. Пам’ятаю, я в «Порадниці» наводив приклад з яблуками: сорт «Білий налив» хоч як зберігай, вони згнивають за два-три дні, а «Симиренко» можуть лежати до весни й лише трохи підв’янути. Так і в людей. Є люди з генетично запрограмованими хворобами, і тут нічого не вдієш. Навіть інфаркти в таких можуть бути в 20–30 років. Але якщо вже людина генетично схильна до ранньої смерті й перебуває десь посередині цих граничних меж, у силу вступає синергізм факторів ризику. Тобто наскільки багато їх у неї і як вони, у підсумку, створюють їй якісь великі проблеми. І шлях профілактики залежить виключно від цих факторів ризику.
Курити не можна однозначно. Не треба себе обманювати: навіть одну маленьку, тонку сигаретку, викурену людиною за день, неможливо компенсувати ніякими лікувальними заходами. Тому ті, хто може собі це дозволити, повинні усвідомлювати, на який ризик ідуть: у них в 20 разів більший ризик онкології легенів, у 5 разів вища після 40 років серцево-судинна захворюваність, ризик інфаркту, інсульту тощо. Люди, які можуть собі дозволити мати надлишкову вагу більше 20 відсотків, мають розуміти, що ризик серцево-судинних захворювань підвищений у два рази. Ті, у кого цукровий діабет і вони не звертають на нього уваги, активно його не лікують, теж повинні розуміти, що це серйозний фактор ризику, який рано чи пізно призведе до великих ускладнень. Тому в людини має бути збалансоване харчування, за можливості виключені хронічні стреси штучні, вона має спати по 7–8 годин на добу — це обов’язкова умова. Абсолютно немає сенсу сидіти перед телевізором до двох годин ночі, щоб вранці навіть не згадати, що дивився. Тим паче перед комп’ютером. Треба виключити гіподинамію, тобто людина повинна займатися гімнастикою, багато ходити, бажано бігати й плавати, мати фізичне навантаження — постійно, щодня, потроху. Це — в ідеалі. Людина не повинна перевищувати свою фізіологічну вагу, ну, і їсти те, що корисно, багато фруктів, овочів, виключити продукти, які містять холестерин.
За статистикою всі наявні медичні можливості лікування хворого дають лише 14 відсотків надбавки до здоров’я. А 86 відсотків — це здоровий спосіб життя. Тож наше здоров’я — у наших же руках, причому з дитинства.
