На запитання відповідає виконувачка обов’язків начальника відділу дошкільної освіти МОНУ Світлана Іванівна Нерянова
— Добрий день! Прошу підказати, коли зміняться правила щодо зарахування дітей?
Борис Миколайович.
м. Київ.
— Новий наказ щодо зарахування дітей уже розроблений, але наразі перебуває на доопрацюванні. Попри погодження з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади, Мінюст не прийняв відповідного рішення, пропонуючи МОН спершу внести зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» та «Положення про дошкільний навчальний заклад».
Зарахування дітей до дитячого садочка відбувається відповідно до пункту 6 «Положення про дошкільний навчальний заклад», затвердженого постановою КМУ від 12.03.2003 №305.
Приймати дітей у садочок керівник має право протягом усього календарного року (за наявності вільних місць).
Для зарахування дитини батьки або особи, які їх замінюють, подають такі документи:
— заяву на ім’я керівника закладу;
— медичну довідку про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти;
— картку профілактичних щеплень;
— довідку про епідеміологічне оточення;
— свідоцтво про народження.
Для прийому дітей до спеціальної та інклюзивної (для дітей з особливими освітніми потребами) груп додатково подають:
— висновок інклюзивно-ресурсного центру;
— направлення місцевого органу управління освітою;
— індивідуальну програму реабілітації для дітей з інвалідністю.
Для прийому дітей до санаторної групи додатково подають:
— висновок територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру;
— направлення місцевого органу управління освітою.
Інформацію щодо дитячих садків різних типів та форм власності, роботи інклюзивно-ресурсних центрів, документів, необхідних для зарахування дитини, батьки можуть отримати в місцевому органі управління освітою. Видаючи направлення до спеціальної, інклюзивної чи санітарної групи, управління освіти аналізує поточні потреби і, враховуючи їх, формує мережу закладів освіти, збільшуючи чи зменшуючи кількість місць у відповідних групах. Це роблять на місцевому рівні, залежно від підпорядкування закладу, в межах району, міста або ОТГ.
У багатьох містах України місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування запровадили електронну реєстрацію дітей до дитячих садків (електронну чергу) і самостійно визначають умови, порядок та програмне забезпечення цієї послуги.
— Хотіла б отримати пораду, коли краще віддавати дитину в дитсадок? Кажуть, у ясла можна вже з 1 рочку, та чи не зарано?
Лариса.
м. Київ.
— Загального правила тут не існує. Оптимально — для кожної дитини по-своєму. Одна дитина і в 1,5 року зможе відвідувати ясельну групу садочку, якщо її мамі через життєві обставини треба вийти на роботу, і не хворіти там, а іншому малюку і в 3 роки це важко: може не сприймати організований колектив, починає часто хворіти або болюче реагує на відсутність мами. Держава ж відповідно до Закону забезпечує дошкільну освіту для всіх дітей віком від 1 року.
— А хто може допомогти визначити цей оптимальний термін для конкретної дитини?
— Зазвичай рішення приймає мама, яка найкраще знає свою дитину. Щоб зрозуміти, наскільки маля готове до відвідування дитячого закладу, мама може піти в садочок, поспілкуватися з вихователями, або й, домовившись із керівником закладу, прийти на денну чи вечірню прогулянку з дитиною і подивитися — підійде вона до діток чи стоятиме тільки біля мами або сидітиме у неї на руках; якщо так, то до дитсадка її ще зарано віддавати.
Якщо ж малюк відірвався від мами і пішов гратися з дітьми, тоді залежно від того, наскільки вони з мамою прив’язані один до одного, можна спробувати або потроху привчати дитину до садочка, почавши з однієї години і поступово збільшуючи час її перебування там, або й побути там поруч із нею перші дні.
Згодом, коли малюк звикне до вихователів, почне їм довіряти, познайомиться з дітьми, він зможе перебувати якийсь час без мами. Якщо ж дитина вже зарахована, але виникла потреба у тимчасовому перебуванні мами в групі з дитиною, тоді це питання вирішує керівник дошкільного закладу з обов’язковою умовою: мама повинна пройти медогляд, мати медичну книжку.
— Чи має значення для адаптації дитини, комунальний це садочок чи приватний?
— Ураховуючи власний досвід роботи, вважаю, все залежить від вихователя. Немає різниці, який це садочок, якщо вихователь чуйний до дітей, може знайти спільну мову з батьками, спілкується з ними і знає, як дитина поводиться вдома, наскільки прив’язана до мами, може дати якісь поради. Єдина відмінність — у приватних закладах менша наповнюваність дітей у групах, оскільки в нас у великих містах групи переповнені, є і по 120–130 діток на 100 місць. А куди саме віддати дитину, це вже вирішувати батькам залежно від фінансової спроможності. Єдине, про що хочу застерегти тих, хто обирає приватний заклад, — обов’язково дізнайтеся відгуки про нього і поцікавтеся у керівника, чи має заклад ліцензію, який у них досвід роботи, ознайомтеся з програмою занять із дітьми. Як і комунальні, так і приватні садочки повинні мати програму в письмовому вигляді, затверджений план на навчальний рік та оздоровчий період.
— Розкажіть, будь ласка, про пільги та новації, що стосуються роботи дитячих дошкільних закладів, які можна запровадити на місцях.
Людмила Вікторівна.
Хмельницька обл.
— Будь-які питання, не прописані в постанові КМУ про дошкільний навчальний заклад, можуть вирішуватися на місцевому рівні. Зокрема органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати якісь додаткові пільги. Наприклад, у Києві є така: якщо старша дитина відвідує садочок, таке право має й молодша.
Так само можуть бути запроваджені на місцевому рівні пільги для учасників АТО, багатодітних родин або, наприклад, батьків, які працюють у садочку, щодо права першочергового зарахування до цього закладу їхніх дітей. Тож зацікавленим громадянам треба звертатися з цього приводу до депутатів місцевого рівня, які можуть закріпити такі ініціативи через рішення місцевих органів влади.
Щодо новацій, то, наприклад, практично в усіх великих містах, з урахуванням нестачі місць для дітей дошкільного віку, запроваджено електронну реєстрацію дітей до садочків. Хоча, слід зазначити, будівництво ведеться, мережа розширюється, і за 2016–2018 рр. було створено понад 77 тис. додаткових місць для дітей дошкільного віку.
— У садочку, який відвідує наша дитина, дитячий майданчик давно вже втратив привабливий вигляд, та й гойдалки давно потребують оновлення. Самі лише пофарбовані шини всюди. Від кого це залежить і за чий кошт це має робитися?
Марина.
Львівська обл.
— За утримання садочків, їх матеріально-технічне забезпечення відповідають тільки місцеві органи виконавчої влади та органи самоврядування. Якщо громада має кошти і керівник закладу звертається з проханням щодо переобладнання дитячих майданчиків, то зазвичай йому йдуть назустріч. За відсутності коштів у громаді відповідно до Закону про дошкільну освіту батьки мають право допомогти садочку, впершу чергу — своїм дітям, установивши нове обладнання власним коштом. Тож варто пошукати компромісне рішення; принаймні керівник дитсадка може звернутися з цим питанням до місцевих органів влади або спонсорів тощо.
— Ходжу повз садочок, коли діти гуляють, і бачу, як виховательки у манері наглядача спілкуються з малечою: «Так, сюда падашлі, я сказала». Жах просто! А хто про це знає, окрім випадкових свідків? Хто контролює, як поводяться з дітьми вихователі?
Oксана Яківна, колишня вчителька.
м. Запоріжжя.
— Обов’язок контролю за діяльністю персоналу — як технічного, так і педагогічного — покладено на вихователя-методиста і керівника закладу. Часто для вирішення ситуації буває достатньо, щоб хтось із них провів розмову з таким вихователем. Тож ставши свідком прикрої ситуації, зверніться до вихователя-методиста або директора.
— Ми з Харкова. Може, підкажете, як нам знайти пластовий садочок? Чула, такі організовують молоді жінки-пластунки, зазвичай ті, які вже мають малих дітей. Гадаємо, там дитину точно виховають по-українськи.
Любов.
— Такі садочки вам краще пошукати саме через пластунів. Вочевидь, ідеться про заклади сімейного типу, які назвали по-новому. Однак хочу застерегти батьків: одна річ — довірити дитину знайомій людині, з якою спілкуєтеся і в якій упевнені; якщо ж ідеться про незнайомих, зважайте на те, чи має заклад ліцензію, бо це — умова контролю за ним, інакше всі претензії щодо навчально-виховного процесу можна буде вирішувати тільки в судовому порядку.
— Як бути, коли нас, батьків, не влаштовує режим роботи закладу? Наш садочок працює до 18 год., вчасно забирати дитину не встигаємо.
Родина Пряниченків.
Полтавська обл.
— Режим роботи закладу освіти встановлює засновник. Раджу насамперед звернутися до керівника закладу з письмовою заявою (краще відразу колективною) щодо відкриття чергової групи. Якщо ж це питання він не може вирішити, батьки мають право безпосередньо звернутися до засновника — а це, нагадую, районна чи міська рада або ОТГ.
— Що робити батькам, якщо у садочку виникла конфліктна ситуація щодо мови навчально-виховного процесу, зазначеної у статуті?
Світлана.
Харківська обл.
— Застосування мов у дошкільній освіті визначають закони України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про освіту». Відповідно до ст. 10 Закону України «Про дошкільну освіту» мовою дошкільної освіти є державна мова. А от виховний процес має відбуватися суто тією мовою, яка прописана в статуті. Наприклад, в україномовному садочку вихователі і працівники, задіяні у вихованні дітей, мають спілкуватися українською. Тож за конфліктної ситуації батькам треба звернутися до керівника закладу, попросивши ознайомити їх із програмою, за якою працюють у садочку. Якщо це російськомовна програма — одна справа; якщо ж україномовна, а навчально-виховний процес відбувається російською — запитати, чому так; у такому разі треба висловити свої застереження; якщо ж ситуація не зміниться, — звертатися до місцевого управління освіти, якому підпорядкований цей заклад, а коли й це не допоможе — до обласного департаменту освіти.
До речі, у нас є й такі дошкільні заклади, де навчально-виховний процес проходить мовою переважної більшості (понад 70 відсотків) тамтешніх мешканців: російською, польською, румунською тощо. Тоді виникає потреба, щоб діти і в садочку спілкувалися так, як звикли вдома, але при цьому вивчали державну українську як іноземну, — це має бути обов’язково. Але у будь-якому разі діти мають вивчати державну мову, враховуючи, що вони живуть в Україні, і при здобутті загальної середньої освіти навчання у старших класах, навіть у цих населених пунктах, відбуватиметься вже українською, так само, як і ЗНО та навчання у вишах. Єдина проблема там — знайти вихователя, який належно володіє українською і міг би працювати з цими дітьми й навчати їх.
Закінчення прямої лінії з відповідями на питання батьків про благодійні внески, пільги щодо оплати за дитсадок, пільги при зарахуванні до дошкільного дитячого закладу, а також відповіді на питання вихователів можна переглянути за покликанням: https://poradnica.com.ua/pro-zakladi-dosh…sviti-chastina-2/
Видавництво “Ко-оп Медіа”, крім газети “Порадниця”, видає дитячий журнал “Розумашки”. Цей журнал допомагає батькам готувати дітей до школи та життя. Детально про журнал та акційна онлайн підписка за покликанням: http://bit.ly/2Ll49MK
На прямій лінії чергувала Ольга ГОЙДЕНКО.
