24 липня православні християни вшановують святу рівноапостольну княгиню Ольгу. Але в цей день також поминають і святу дівицю-мученицю Євфимію. Однак Велика княгиня, як то кажуть, «відтіснила» Євфимію на другий план. Тож і день у народі називають Ольжиним. А ім’я Євфимії навіть рідко згадують у церковних календарях.
За даними історика церкви Євагрія, народилася і жила свята Євфимія у місті Халкедоні, належала до ревних християн. Завжди ходила у чорній одежі, підкреслюючи цим, що не прагне світських задоволень, тілесних утіх, а сповнена глибокої духовності і посвяти Богу. Була страчена за Христову віру 307 року. Згодом на честь святої дівиці-мучениці Євфимії спорудили велику церкву, в якій 451 року відбувся IV Вселенський Собор.
Ні свято Ольги, ні свято Євфимії не належать до найважливіших церковних. Тим паче, що для селянина — це гаряча пора у полі. Винятком є хіба що храмові празники на честь святої Євфимії, і, звісно, Ольги у цей день святкують свої іменини.
Цей день не позначений якимось особливими обрядами у народному побуті українців, але, як вважали наші пращури, прогностичні прикмети застерігають
- Якщо на Ольги зірвався сильний вітер, то він гулятиме до дня Володимира (28 липня), а якщо на Володимира — до Іллі (2 серпня).
- Дощовий день на Ольги віщує поганий обмолот, бо дощ йтиме чотири дні і зерно промокне.
Тарас ЛЕХМАН.
