Батьківство, напевно, — найкраще, що може з нами статися. Адже бачити радісний блиск дитячих очей, сонячну усмішку і чути ніжне “Я тебе люблю, мамо (тату)” — це і є справжнє щастя. Байдуже, що сини та доньки часом засмучують, вони все одно роблять наше життя неповторним і особливим. Зрештою, погодьтеся, ми й самі не завжди чинимо так, як личить робити хорошим батькам.
У суспільстві існує стійке переконання, що раз мама і тато подарували дитині життя, то мають цілковите право ним розпоряджатися на власний розсуд, принаймні до того моменту, коли їхнє чадо закінчить школу. Звичайно, з огляду на накопичений досвід та помилки, які самі колись робили, батьки краще за дитину орієнтуються у житті, однак чи завжди правильно розуміємо потреби дитини? Йдеться не про якісь глобальні речі на кшталт навчання, поведінки чи одягу та їжі, а про зовсім прості.
Наприклад, часто можна почути фразу: «Я цілими днями працюю, щоб мої діти не були обділені, а вони все одно не виглядають надто щасливими». Погодьтеся, це типова ситуація для багатьох родин. І хоч усі мами й тати різні, головні причини того, чому сини та доньки іноді, як нам здається, недостатньо цінують наші спроби забезпечити їх необхідними для комфортного життя речами, майже в усіх випадках однакові. А все тому, що ми звикли самі приймати остаточні рішення і рідко цікавимося їхньою думкою. Бо хтозна, можливо, дитина відчуває дефіцит уваги і для неї подивитися разом із мамою мультфільм чи просто сходити з татом на риболовлю важливіше і потрібніше, ніж дорога іграшка або якісь особливі солодощі. Словом, байдуже, що робити, головне — робити це разом, не забуваючи постійно виявляти інтерес до дитячих вподобань і прислухатися до їхньої думки, яку, повірте, мають навіть найменші діти. Не кажучи уже про молодших школярів та підлітків.
Вислів про те, що малі діти — малі проблеми, а дорослі — відповідно великі, хоча б раз чули всі. Однак він не зовсім точний, бо у будь-якому віці у дітей немає малих проблем. Усе, що з ними трапляється, важливе, термінове і першочергове. Тому не відмахуйтеся від сина чи доньки, мовляв, не докучай своїми дрібницями, бо насправді дрібниці — це коли не вистачає грошей на дорогий телефон, модну сукню чи поїздку на відпочинок, а не те, що стосується дітей, які, як відомо, найбільше наше багатство.
Крім того, інвестиції в дітей у майбутньому приносять найбільше дивідендів. При цьому не забуваймо, що інвестувати потрібно не лише гроші. В першу чергу це має бути щира й безумовна батьківська любов.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
