24 травня вшановуємо рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, просвітителів, вчителів слов’янських.
Кирило (християнське ім’я Костянтин) народився у 827 році в місті Солунь. З дитинства вирізнявся розумом і пам’яттю. Знайомство з творами Григорія Богослова викликало в нього захоплення теологією. Юнака запросили жити в царському палаці, разом з малолітнім імператором Михайлом III. З царевичем вивчав науки. Досягнув значних успіхів і завжди перемагав у християнських диспутах. Присвятив життя Богові й із своїм братом Мефодієм жив у монастирі. Під час місіонерських подорожей вони навернули до християнства багатьох язичників.
Коли у 862 році моравський князь Ростислав попросив імператора Михайла прислати до нього проповідників християнства, вибір впав на братів. Саме тоді вони винайшли слов’янську абетку та почали перекладати Святе Письмо і богослужбові книги. Папа Римський Адріан II підтримав братів, схвалив їхню працю.
869 року Кирило захворів і 27 лютого помер. Його справу продовжив Мефодій разом з учнями. Висловлюючи велику повагу померлому, римляни поховали Кирила в усипальниці, а потім, на прохання Мефодія, перенесли його прах до собору Святого Климента, де, за переказами, біля мощей померлого ставалися дива зцілення хворих.
Кирило залишив у спадок нащадкам багато промов, перекладів, літературно-богословських праць, пов’язаних з його діяльністю слов’янського просвітителя.
Тарас ЛЕХМАН.