Нещодавно «Порадниця» розповіла про цілющі властивості кореня кульбаби. А потім ми подумали: є ж інші варті уваги рослини, коріння яких також має лікувальні властивості. І саме зараз час заготовити їх на зиму. Восени рослини готуються до зимового спокою, а їхні підземні частини о цій порі стають особливо цінною лікарською сировиною. Тому після відмирання надземної частини корені й кореневища багатьох лікарських рослин традиційно викопують. Ось кілька рослин, на які пропонуємо звернути увагу.
Валеріана — коли важко заспокоїтися і заснути
Найкраще заготовляти сировину з дорослих рослин.
Як заготовити. Кореневища обтрушують від землі, швидко промивають холодною водою, видаляють залишки стебел, а товсті частини розрізають. Спочатку їх трохи підв’ялюють, а потім сушать у добре провітрюваному місці або сушарці за невисокої температури. Під час сушіння з’являється характерний сильний запах валеріани.
Коли застосовують. Корінь валеріани традиційно використовують при нервовому напруженні та труднощах із засинанням. Він сприяє розслабленню та допомагає підтримувати нормальний сон.
Як приготувати настій. 3 г подрібненого висушеного кореня залийте 150 мл окропу, дайте настоятися та процідіть. Для полегшення засинання такий настій приймають за пів години — годину до сну. Валеріана не діє як миттєве снодійне, тому ефект може проявлятися поступово.
Алтея лікарська — від сухого кашлю
Корені алтеї зазвичай викопують у рослин другого року життя.
Як заготовити. Корені очищають від землі, швидко миють, видаляють дрібні корінці та пошкоджені частини. Товсті розрізають уздовж і сушать тонким шаром у теплому, добре провітрюваному місці. Готова сировина має бути сухою і ламатися, а не гнутися.
Коли застосовують. Алтея багата на слизові речовини, які обволікають подразнену слизову оболонку. Її корінь традиційно застосовують при подразненні рота й горла та пов’язаному з ним сухому кашлі, а також для полегшення незначного дискомфорту в шлунку й кишківнику.
Як приготувати. Ця рослина має одну особливість: із неї готують холодний настій — мацерат. Столову ложку подрібненого сухого кореня алтеї залийте 200 мл прохолодної кип’яченої води. Настоюйте 1–2 год., періодично перемішуючи, після чого процідіть. Інші ліки бажано приймати щонайменше за годину до або через 2 год. після алтеї, оскільки слизові речовини можуть уповільнювати їх всмоктування.
Цикорій — для травлення й апетиту
Корінь у цикорію довгий, тому викопувати його краще лопатою, відступивши від розетки, щоб не обрубати найціннішу частину.
Як заготовити. Корені очищають, миють, великі розрізають уздовж або на невеликі шматочки й сушать у провітрюваному приміщенні чи сушарці. Добре висушений корінь легко ламається.
Коли застосовують. Корінь цикорію традиційно використовують для підтримки нормального травлення та апетиту. Він містить інулін — розчинну харчову клітковину, яка слугує поживним середовищем для корисних кишкових бактерій.
Як приготувати. Чайну ложку подрібненого висушеного кореня залийте 200–250 мл гарячої води, накрийте й настоюйте 10–15 хв., потім процідіть. Для відвару таку саму кількість кореня залийте 250 мл води, доведіть до кипіння і проваріть на слабкому вогні 5–10 хв., після чого процідіть. Не плутайте такий напій із популярною «кавою з цикорію»: для неї корінь обсмажують, і це вже інший спосіб обробки сировини.
Пирій — бур’ян, який не весь викидають
Так-так, йдеться про той самий пирій повзучий із довжелезними білувато-жовтими кореневищами, які городники роками з тихою лайкою вибирають із грядок.
Коли збирати. Кореневища найзручніше заготовляти восени під час перекопування городу. Але брати їх для лікувальних потреб можна лише з ділянок, де не застосовували гербіциди та інші небезпечні препарати.
Як заготовити. Кореневища ретельно очищають від землі, дрібних корінців і залишків стебел, промивають, нарізають і добре висушують. Зберігати потрібно лише абсолютно суху сировину, щоб не запліснявіла.
Коли застосовують. Кореневище пирію повзучого традиційно використовують як м’який сечогінний засіб, зокрема для збільшення кількості сечі та «промивання» сечовивідних шляхів при легких скаргах.
Як приготувати. 3–6 г подрібненого кореневища залийте 250 мл окропу та приготуйте як настій або відвар. Під час такого застосування важливо пити достатньо рідини. Якщо ж з’явилися біль, підвищена температура, кров у сечі або проблеми із сечовипусканням, домашніми засобами лікуватися не слід — необхідно звернутися до лікаря.
Лопух — не лише для волосся
Коли збирати. Найціннішими вважають корені молодого лопуха першого року життя — того, який ще не встиг зацвісти й утворити знайомі всім колючі «реп’яхи». У рослин другого року корінь стає грубішим і менш придатним для заготівлі.
Як заготовити. Корінь лопуха може сягати значної глибини, тому його обережно підкопують лопатою. Землю видаляють, корені швидко промивають, розрізають уздовж або на шматочки та сушать у добре провітрюваному місці або сушарці за температури до 50 градусів.
Коли застосовують. Традиційно використовують при тимчасовій втраті апетиту, а також як допоміжний засіб для збільшення сечовиділення при легких скаргах із боку сечовивідних шляхів. Корінь лопуха містить інулін та інші біологічно активні речовини. У народній медицині лопух також широко використовують для догляду за проблемною шкірою.
Як приготувати відвар. Столову ложку сухого подрібненого кореня залийте 250 мл води, доведіть до кипіння і варіть на слабкому вогні 10–15 хв. Потім залиште настоятися ще на 20–30 хв. і процідіть.
Важливо! Лікарські рослини мають протипоказання, можуть спричиняти алергічні реакції та взаємодіяти з ліками. Особлива обережність потрібна вагітним і жінкам, які годують грудьми, дітям, людям із хронічними захворюваннями та тим, хто постійно приймає медикаменти. Перед використанням рослин із лікувальною метою варто проконсультуватися з лікарем.
Підготувала Катерина ОКУНЬ.
