Ці граційні птахи — серед найулюбленіших в Україні, та й у багатьох країнах світу. Спостерігати за такими білими чи чорними красенями — саме задоволення. Визначення «лебедина шия» давно стало синонімом жіночої краси, а «лебедина вірність» асоціюється з відданістю подружжя. Не дивно, що наші далекі предки, по сусідству з якими гніздилися лебеді, часом називали свої поселення на їх честь, у такий спосіб наче підкреслюючи певні переваги рідних теренів, що привабили прекрасних птахів. Ось так і потрапили лебеді на деякі герби українських населених пунктів.
Лебедин на Сумщині — містечко обласного підпорядкування, що виникло 1654 р. під час першого великого переселення козаків на Слобожанщину, спричиненого поверненням під владу Польщі значної частини України за Білоцерківським миром 1651 р. Уже за 4 роки «новонароджене» містечко стало сотенним, а ще за 20 років його фортеця стала найбільшою і найміцнішою серед усіх сотенних міст. На жаль, символіка містечка за сотенного устрою невідома для нас, а перший герб тут затвердили значно пізніше — 1781-го — вже імператорським указом. Цей символ міста відображав як його приналежність до Харківського намісництва, так і — в нижній частині — історію заснування поблизу однойменного озера Лебедин. За легендою, селяни-переселенці, побачивши озеро з лебедями, назвали його Лебединим, а своє поселення — Лебедином. Та, на думку краєзнавців, назву міста доречніше тлумачити як «володіння Лебедя», де Лебідь — давнє власне ім’я. Так чи інакше, тоді на нижній частині міського герба на золотому полі зобразили досить войовничого на вигляд срібного лебедя з червоними лапами і дзьобом та піднятими крилами. Сучасний герб міста затвердили 29 років тому. На ньому бачимо срібного лебедя на зеленому тлі — символі прилеглих до міста лісів — у звичній позі на воді. Під птахом — сім срібних хвильок у три ряди, що уособлюють однойменне озеро, праворуч — золотий колосок із листком, що символізують переважно аграрний характер економіки міста й прилеглих теренів. Ліворуч від лебедя — золота шабля у піхвах, яка нагадує про історичну роль Лебедина як фортеці. Вістя шаблі опущене лезом донизу, що символізує оборонний характер тамтешнього військового життя у давнину.
Окрім Лебедина, є в Україні й декілька Лебедівок. Одна з них — на Чернігівщині, у Коропській селищній громаді Новгород-Сіверського району. Це невеличке село теж має свій герб із лебедем, та ще й яким! Білий птах на гербі тут символізує назву населеного пункту й тримає… булаву, бо ж Лебедівка здавна була козацьким селом. Можна сказати, чеканить крок, тримаючи булаву одним крилом, яке змальоване подібним до людської руки. Синя смужка на цьому безумовно сповненому гордості за історію Лебедівки гербі символізує Десну, а велика риба, зображена під птахом, — Коропську громаду.
Іще один лебідь, але чорний, «прилетів» і на герб Лебедівки на Хмельниччині, що у складі Ярмолинецької селищної територіальної громади. Цікавий факт із давньої історії цього нині зовсім крихітного за кількістю мешканців, принаймні за загальнодоступними даними, села: в серпні 1595 р. звідси відправляв листа гетьман великого коронного Яна Замойського, зазначивши: «з табору над Лебедівкою», уточнивши місце її розташування — на Кучманському шляху. 2020-го тут затвердили герб, де на золотому тлі з лазуровою базою пливе чорний лебідь із червоним дзьобом, над яким — червоне сонце з шістнадцятьма промінцями. За словами краєзнавців, хвильки символізують тутешню річку Безіменну, а чорний колір лебедя — данина унікальності саме цього виду птахів, а отже й села. Цікаво, що до пари цьому гербу в Лебедівці затвердили й прапор із жовто-синім тлом, тим самим зображенням сонця і двома вертикально розташованими чорними лебединими пір’їнами по боках.
Підготувала Ольга ВОЛИНСЬКА.



















