День української писемності та мови, який досі відзначали 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, за православним календарем, віднині святкуватимемо 27 жовтня. (Оскільки з 1 вересня цього року Православна Церква України перейшла на новоюліанський календар, то багато свят отримали нові дати, і, як бачимо, не тільки релігійні). Того ж дня писатимемо й Радіодиктант національної єдності, який уже давно вийшов за рамки всеукраїнської акції. Важко переоцінити значення цієї багаторічної традиції для популяризації української мови.
Особливо ж тепер, у час великої війни, коли йдеться про наше виживання, — як кожного українця зокрема, так і нації в цілому. Адже росіяни прийшли нас знищувати. Незалежно, хто якою мовою тут розмовляє. Ця агресія багатьом нашим співгромадянам відбила бажання до всього російського, в тому числі й до російської мови, і вони, зрештою, визначилися, ким є насправді, в якій країні живуть і в якій хочуть жити у майбутньому.
Та попри все мовне питання залишається в суспільстві ще надто болючим. І дуже прикро, що й досі маємо кого переконувати у важливості української мови, говорити про небезпеку від послуговування російською, а у відповідь нерідко знову чути: «какая разница»…
Про українську мову в Україні, про захоплення нею та Українським Радіо ще в шкільні роки хлопця, народженого на Донеччині, про традиції Радіодиктанту, про об’єднання України після нашої Перемоги — зокрема й про це говорили напередодні з членом правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, відповідальним за платформи радіо, телебачення та діджиталу, заслуженим артистом України Дмитром ХОРКІНИМ.
ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ
Із початком великої війни українська мова стала своєрідним ідентифікатором, знаком розпізнавання «свій — чужий». Навіть отой мем із паляницею показав, що це не просто дві різні мови — це різні світи. Росіяни ж реально не можуть вимовити наше м’яке «ц» — паляниЦЯ. І таких, мовних, ідентифікаторів у нас є дуже багато. Не кажучи вже про саму стилістику, вживання певних слів, особливості перекладу.
Ви згадали про те, що й зараз чути в нас «какая разница». А я маю приклади, коли велика кількість людей — публічних, з мого оточення, які з тієї чи іншої причини послуговувалися російською, тепер перейшли на українську мову. Притому, що не тільки в публічній сфері, а й у звичайних, приватних розмовах, при зустрічах. Це дуже хороший рух. На різних книжкових подіях — форумах, виставках, що відбувалися протягом останнього часу, бачив, як розкуповують українські книжки. Люди цікавляться українськими авторами. І питання вже не в тому, аби говорити українською мовою, а в тому, як удосконалити свої знання, вимову, які книжки прочитати. Це надихає.
ПРО РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ
Радіодиктант національної єдності започаткував у 2000 році Михайло Слабошпицький, український прозаїк, літературознавець, публіцист, який на той час працював на Українському Радіо. Ідея такої єдності навколо українського слова надто важлива. Ми її підхопили, осучаснили, і в останні сім років Радіодиктант ще більше ожив. Він уже давно вийшов за межі радіоефіру. А ось уже чотири роки поспіль очолює рейтинг пошукових запитів у Гугл. Тобто є популярним не лише у традиційних медіа — на телебаченні та радіо, а й діджиталі.
Величезна цікавість до Радіодиктанту спричинена й тим, що ми відійшли від шкільництва і такої-от менторської інтонації завуча. Ми перейшли до бесіди. І почали запрошувати до співпраці відомих особистостей.
Цього року авторкою тексту Радіодиктанту стала поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко. А читатиме — актор, театральний режисер, виконавець ролі Івана, брата Олекси Довбуша в популярному фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.
Отож запрошую всіх приєднуватись: 27 жовтня об 11 годині Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, наживо транслюватиметься в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на ютуб-каналі Українського Радіо та на фейсбук-сторінках Суспільного.
ПРО ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша — дуже хороший приклад того, які небезпеки можуть чекати і на нас, нинішніх. Маємо раз і назавжди зрозуміти, хто для нас ворог. Ворог — не той, хто з нами не погоджується, має відмінну від нашої думку, а той, хто хоче нас убити. Росіяни — це вороги, вони нас хочуть убити.
А ще одна з небезпек у тому, що українцям інколи важко об’єднатися. Та мусимо об’єднуватися. Тим паче перші тижні повномасштабного вторгнення показали, наскільки ми здатні до єднання, до самоорганізації в час великої небезпеки. Ми вчимося брати відповідальність на себе — за державу, за самих себе, за свої сім’ї, за свій добробут, за безпеку. І — довіряємо державі, державним інститутам там, де це потрібно. І — перевіряємо, коли потрібно.
ПРО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО
Радіо — це всепроникність, це оперативність, це зручність. Його можна слухати скрізь: у машині, вдома, на відпочинку. Воно має якусь особливу магію. Радіо — це і найдешевша технологія медіа нині. У всіх великих містах світу є багато ефірних радіостанцій. Це означає, що з розвитком технологій радіо не зникне. Воно чи не єдине серед лінійних медіа залишає і такий зворотний зв’язок. Адже на радіо можна зателефонувати, поговорити з ведучим, із гостем студії. Радіо дає можливість більш вдумливо, глибоко занурюватися в ту чи іншу проблему, бо не має таких жорстких часових рамок, як, наприклад, телебачення. А ще плюс — сприйняття інформації на слух. Відповідно до досліджень, Українське Радіо є номером один серед радіостанцій за довірою і номером один — за слуханням новин. Тобто слухачі нам довіряють.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми не розгубилися і продовжили мовити. Українське Радіо втримало ефір під час блекаутів. Ми єдині, хто продовжує мовити на окуповані правобережжя Херсонщини, Донеччину, Луганщину, Крим. Не раз ставали мішенями ворога: від 24 лютого 2022 року 14 телерадіовеж було цілеспрямовано атаковано, знищено російськими ракетами.
На нас величезна відповідальність, ми — стратегічне підприємство, і будь-що мусимо виходити в ефір. І ми неодмінно оголосимо по Українському Радіо про Перемогу України. Я в це вірю.
Повну версію порадницької гостини З ДМИТРОМ ХОРКІНИМ можна вже прочитати в свіжому номері газети «Порадниця» від 26 жовтня 2023 року.
Автор та керівник проєкту Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».