За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, попри те, що куріння втрачає популярність, загальна кількість курців продовжує зростати і впевнено наближається до цифри 1 млрд. осіб. Як зауважують фахівці, це пов’язано насамперед із збільшенням населення Землі, яке вже у 2024 р. має всі шанси перетнути рубіж 8 млрд. На боротьбу із шкідливою звичкою ідуть значні ресурси, а щорічні збитки світової економіки через необхідність витрачати кошти на лікування супутніх хвороб та зниження продуктивності праці становлять майже 1 трильйон доларів США. Звичайно, проблему таких колосальних масштабів не могли оминути суспільство та науковці. Завдяки вченим, до речі, з’явилися різноманітні засоби, покликані допомогти кинути курити. Як-от, наприклад, спеціальні пластир та жувальна гумка з умістом нікотину. А останнім часом дедалі популярнішими стають так звані електронні сигарети, які багато хто називає чи не панацеєю, здатною ефективно боротися із залежністю. Та чи справді це допомагає і чи так безпечно, як запевняють виробники?
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Появою електронних сигарет ми завдячуємо китайському вченому у фармацевтичній галузі Хон Ліку, який у 2003 р. запатентував креслення «Безполуменевої електронної сигарети», а за рік компанія, у якій він працював, представила широкому загалу перший промисловий екземпляр цього винаходу. Він був громіздким та незручним, однак виробники повсякчас удосконалювали електронні сигарети, і зрештою вони стали такими, якими ми звикли їх бачити сьогодні.
Великий вибір смакових добавок, агресивний нав’язливий маркетинг, запевнення в абсолютній безпеці виробу, а головне – що він допомагає швидко й ефективно позбутися залежності від куріння сприяли популярності електронних сигарет, які протягом останнього десятиліття поширилися на всі континенти. Та, схоже, це — не межа. За оцінками експертів, у 2016 р. об’єм світового ринку електронних сигарет сягнув 10 млрд. доларів США, тоді як оборот тютюнових виробів становить 800 млрд., а отже, є куди зростати.
ПРИНЦИП ДІЇ
Електронна сигарета – це такий собі нікотиновий інгалятор. Вона складається з акумулятора, нагрівального елемента (парогенератора) та контейнера для рідини, від якої власне й залежить смак і «міцність». Принцип роботи простий: коли нагрівається спіраль, утворюється пара, яку вдихає курець. Саме тому процес називають не курінням, а пусканням пари або інгалюванням.
Вибір рідин здатний задовольнити найвибагливіших. Крім того, можна регулювати вміст нікотину. Як правило, варіантів кілька: дуже міцні, міцні, легкі, суперлегкі або зовсім без нікотину. Механізм спрацьовує автоматично під час першої затяжки. Деякі моделі електронних сигарет для більшої схожості також оснащують маленькою червоною лампочкою на кінчику виробу і приладом імітації тління тютюну. Щоправда, багато виробників, опинившись під тиском масової критики такої реалістичності, зняли їх із виробництва.
СУМНІВНА БЕЗПЕКА
До середини минулого століття курці не мали уявлення про шкоду куріння. Більше того, дехто з лікарів навіть рекомендували його для лікування психологічних розладів. Наприклад, надмірної тривожності. Тепер ми знаємо, яке небезпечне це явище і скільки людських життів воно щороку забирає. Тож стверджувати, що електронні сигарети абсолютно безпечні, м’яко кажучи, зарано, бо ніхто не знає, як почуватимуться їх користувачі за 10–20 років. Поки що майже всі дослідження, які нібито підтверджують нешкідливість електронних сигарет, відкрито або опосередковано замовляють та фінансують самі виробники. Отже, їх результати викликають сумніви.
Незаангажовані незалежні науковці, а також фахівці Всесвітньої організації охорони здоров’я тільки нещодавно приступили до вивчення впливу нового пристрою на людський організм. І хоч остаточні висновки будуть зроблені не раніше 2030 року, вони зазначають, що, крім нікотину, якого може і не бути в електронній сигареті, її основними компонентами є пропіленгліколь (має подразнювальні властивості), ароматизатори й інші хімічні речовини, деякі з них токсичні і виділяють у повітря канцерогені сполуки. До речі, ні картриджі, ні самі електронні сигарети не підлягають обов’язковій сертифікації, їх ніхто не перевіряє, чим користуються недобросовісні виробники, виготовляючи неякісні пристрої.
Окремо варто згадати про одну з головних небезпек електронних сигарет — нікотин у рідкому стані. Навіть один його ковток може призвести до смерті. А це не лише пряма загроза життю дітей, яких може привабити рідина з принадним ароматом, а й самого курця, оскільки навіть найменша несправність картриджа може стати фатальною.
СЕРТИФІКАЦІЯ
Якщо почуєте запевнення виробників електронних сигарет, що їхній товар сертифікований ВООЗ, – не вірте. Ще в середині 2000-х рр. деякі компанії подали заявки на отримання сертифіката, однак жодна не була задоволена, бо перевірка подібної продукції може тривати кілька десятиліть.
Крім того, законодавство багатьох країн, в тому числі й України, не дає визначення, чим по суті є електронні сигарети: лікарським засобом, еквівалентом традиційних тютюнових виробів або чимось іншим. Так само немає вимог щодо їх виробництва, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі, до складу та максимального вмісту нікотину. Не встановлено також обмежень щодо реалізації і пропагування цих пристроїв. Їх згадують лише раз у частині 2 ст.13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», згідно з якою заборонено куріння електронних сигарет у ліфтах, на території закладів охорони здоров’я, дитячих майданчиках, у під’їздах житлових будинків, підземних переходах, транспорті, ресторанах, зупинках та інших громадських місцях.
У свою чергу відсутність належного регулювання та контролю з боку державних установ зумовила виникнення ситуації, коли споживачі уявлення не мають, що насправді курять, адже самостійно перевірити якість рідини для заправки сигарети неможливо.
НОВА СУБКУЛЬТУРА
Зростання популярності електронних сигарет пов’язане, за словами експертів, з природною цікавістю людини до нового, і зумовило появу новітньої субкультури – вейперів (від англ. – «вдихати та видихати пару»). Її представники не просто пропагують, по суті, модернізований вид куріння. Вони подають його під соусом моди, ба навіть певного аристократизму.
У багатьох країнах щороку відбуваються спеціальні зібрання, до яких учасники ретельно готуються. Адже це чудова нагода поспілкуватися з однодумцями і похизуватися своїм пристроєм, як правило, спеціально придбаним для цього заходу. Більше того, серед вейперів набуває популярності використання виготовлених на замовлення електронних сигарет з унікальним дизайном в одному екземплярі.
До представників нової субкультури належать багато відомих особистостей: акторів, музикантів, художників та письменників. Дехто з них не афішує своїх вподобань, а інші, навпаки, цим вихваляються. Як наслідок, копіюючи поведінку своїх кумирів та піддаючись моді, левову частку вейперів уже становить молодь. На жаль, Україна не є винятком, і в нас теж виникла складна та загрозлива ситуація у молодіжному середовищі.
Тривожно й те, що вейперами стають не лише бажаючі позбутися залежності від куріння. Дедалі частіше це роблять люди, які доти зовсім не курили. Тобто є всі підстави говорити про появу нового виду психологічної залежності.
ПРОТИЛЕЖНИЙ ЕФЕКТ
Останнім часом на Інтернет-форумах зросла кількість відгуків курців про абсолютно протилежний ефект від використання електронних сигарет, які не допомогли позбутися звички, а зумовили збільшення кількості сеансів куріння. Як пояснюють психологи, так відбувається тому, що підсвідомо курець переконаний у безпеці електронних сигарет, а отже, що курити можна.
Насправді, зауважують вони, куріння – це дві залежності: хімічна від вдихання нікотину та психологічна від своєрідної ритуальності цього процесу. Причому перша становить лише 15-20%. Іншими словами, якщо не буде твердого бажання кинути курити, жодні засоби, у тому числі й «пускання пари», не допоможуть.
Ще надто рано робити остаточні висновки щодо безпеки електронних сигарет. Саме тому є сенс ставитися до них обережно, а головне – не приймати поспішних рішень.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
