Цього року восени викопала з квітника кущик петунії та пересадила в горщик. Шкода було спостерігати, як квітучий кущ уражують холоди. До того ж це був якийсь махровий дуже красивий різновид. Горщик із квіткою поставила на неопалюваній, але утепленій веранді. І – о диво! На новий рік мала квітучу петунію. Хоча цвіла, звісно, не так рясно, як улітку. Хочу уточнити, чи дійсно ці квіти спокійно зимують у приміщенні? І як мені за ними доглядати далі? Надто вже потішив цей експеримент.
Наталія ЛАПКО. Херсонська обл.
А й справді, вважають, що з настанням холодів петунія мусить відмерти на квітнику. Та подовжити їй життя досить легко, адже насправді це багаторічник, який просто боїться низьких температур. Для цього в жовтні на міцних здорових кущиках вкорочують довгі пагони та обрізують сухе листя й пошкоджені гілки. Викопують із грудкою землі. Висаджують у горщик з поживною землесумішшю, на дно якого насипають шар дренажу. Ставлять у прохолодне, але добре освітлюване приміщення з температурою не нижче плюс 5 градусів (оптимально – 10–15). Такі умови зазвичай створюються взимку на утеплених верандах, терасах, балконах і лоджіях, у зимових садах.
Поливи в цей час скорочують. Підживлення не застосовують. Важливо, щоб вологість повітря була висока. Аналогічно утримують узимку й родичку петунії – сурфінію. У лютому можна збільшувати поливи та розпочати підживлення. З настанням стійкого тепла кущ можна знову висадити надворі або залишити в контейнері.
Крім того, таку петунію можна використати для живцювання. І тоді до весни матимете міцні укорінені рослинки, які успадкують усі батьківські ознаки (чого не скажеш про насінне розмноження). До того ж деякі сорти взагалі не дають насіння, а гібриди насінним способом розмножувати не можна. Крім того, вирощені з живців петунії зацвітуть значно раніше, ніж ті, що з насіння. Певною мірою цей спосіб розмноження простіший, ніж насінний.
ЖИВЦЮЄМО
Навесні з куща нарізають живці довжиною 5–10 см. У верхній частині живця має бути 2–3 листочки. Якщо вони великі – пластини обрізують наполовину, аби зменшити випаровування вологи. Висаджують живці в пухкий родючий ґрунт на глибину 1,5–2 см. Зверху роблять міні-тепличку з банки або обрізаної навпіл пляшки. Щодня накриття знімають для провітрювання. Це дуже важливо, щоб живець не вкрився пліснявою. Тижнів за два у пазухах черешків з’являться молоді листочки. Це означає, що живець прижився і парничок можна прибирати.
Для кращого кущення молоді рослини прищипують над 5–6 листком. Важливо! Температура для укорінення має бути в межах 22–23 градусів.
Катерина ОКУНЬ.
