Щоліта ми з чоловіком збираємо запашні трави і висушуємо, щоб узимку і восени пити ароматний чай з медом. Чоловік більше любить чебрець, я ж надаю перевагу м’ятному чайку з лимоном. Особливо це здорово холодної пори року — так приємно випити чашечку перед сном.
Єдине, що важливо для мене, м’ята повинна бути свіжа. Я пробувала сушити її влітку, але суха трава не дає такого аромату та заспокійливого ефекту. Що, до речі, для мене важливо. Потім мама підказала, що м’ята настільки невибаглива, що спокійненько може рости в горщику на підвіконні. Ба більше, вона чудово росте та дає молоді гілочки й листочки для чаю навіть у простій вазочці з водою. Спочатку я не повірила, вирішила спробувати. Викопала восени звичайну м’яту в саду. Підібрала горщик, насипала туди землі та поселила в ньому м’ятний кущик. Чудово, такої невибагливої рослини я ще не зустрічала. До перезволоження ґрунту ставиться терпимо, якщо кілька днів замотаюсь і забуду полити, м’ята почувається все одно цілком нормально. Головне, стежити, щоб не розросталася до таких розмірів, що їй стає замало поживних речовин у горщику. Тоді листя стає бліденьким, не таким ароматним, і в чаю зовсім інший смак.
Коли бачу, що м’яті тісно в горщику, відразу беруся за пересадку. Одного разу потрібно було їхати в магазин за землею для пересадки, але лив такий дощ, що я побоялася виходити з дому. Подумала і відсадила м’яту в миску з водою. Ось тоді переконалася, що м’ята й у воді почувається прекрасно, як і говорила мама. З приводу будь-яких додаткових добрив навіть не замислювалася, м’яті й без них добре.
Звичайно, хоч як старалася, але після общипування мною листочків кущик має не зовсім декоративний вигляд. Але саджала я його не для краси, тому стоїть м’ята в мене на віконці за шторкою. Я настільки звикла пити на ніч м’ятний чай зі свіжими листочками та лимончиком. Сплю після такого міцно і спокійно.
Мар’яна ПАНІВ. м. Івано-Франківськ.
