Православні та греко-католики 27 вересня святкують Воздвиження Хреста Господнього. Коли імператор Костянтин зі своєю матір’ю Оленою віднайшов хрест, на якому був розіп’ятий Христос, патріарх Макарій підніс його вгору зі словами: «Господи, помилуй!» Відтоді Церква не перестає воздвигати в храмі прикрашений квітами хрест як символ перемоги над смертю. А поза тим кожен несе свій хрест разом із Христом, і Господь, Який поруч, надає сенсу нашим стражданням, сили та мужності в духовній боротьбі.
Юдеї 28 вересня святкують Шміні-Ацерет — це, з одного боку, восьмий завершальний день свята Суккот, а з іншого — окреме свято. Неодмінно читається молитва про дощ, адже того дня небесний Суддя вирішує, які будуть дощі наступного року, а відповідно, і врожай.
Юдеї 29 вересня відзначають Сімхат-Тора, коли завершується річний цикл читання Тори. Читають останню та першу її глави, що означає – цей процес ніколи не переривається. Це день танців та святкових трапез.
Римо-католики 29 вересня вшановують святих архангелів Михаїла, Гавриїла та Рафаїла. Янголи є відображенням Бога. Єдине канонічно дозволене зображення Трійці — це Старозавітна Трійця — три янголи, які відвідали Авраама. Мають вони літургійне покликання, адже живуть, аби прославляти Бога. І це свято має нагадати людині, що й вона має таке покликання.
Православні та греко-католики 30 вересня вшановують святих мучениць Софію і трьох її дочок, Віру, Надію та Любов — ранньохристиянських мучениць, які жили в ІІ ст. в Римській імперії. Софія назвала своїх доньок на честь головних християнських чеснот. У слов’янській традиції ім’я Софія (що грецькою означає «мудрість») залишилося без перекладу, а ось імена її доньок Пістіс (Віра), Елпіс (Надія) і Агапе (Любов) прижилися лише в перекладі.
Лютерани 3 жовтня відзначають Свято врожаю. Із V ст. Церква святкує День подяки за врожай, що також є виразом готовності ділитися з ближнім. І тут йдеться не лише про хліб, а й про нічліг, одяг, справедливість і відповідальність за інших людей.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
