На запитання читачів газети відповідають фахівці Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради.
— Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, про умови призначення субсидій. Чи можна звернутись по неї у будь-який місяць року? І чи зобов’язаний я щомісячно надавати довідку про те, що зареєстрований зі мною в квартирі син дійсно тут не проживає? Чи має ця довідка термін давності?
Валентин. Київська обл.
— Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
на неопалювальний сезон — із 1 травня по 30 вересня;
на опалювальний — з 1 жовтня по 30 квітня.
Умови її призначення та порядок надання визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабміну від 21.10.95 №848 (далі — Положення).
Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Щодо довідки, то подавати її щомісячно не потрібно. У разі, коли в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісій, утворених районними, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі — комісії) соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих. Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Для розгляду питань, що належать до компетенції комісії, у випадках, передбачених цим Положенням, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може запропонувати громадянину подати додаткові документи, які не передбачені цим Положенням, але необхідні для розгляду комісією.
— Чи може здійснювати догляд за особою, яка його потребує згідно з медичним висновком, особа з інвалідністю? І які документи необхідно подавати для призначення компенсації?
Ольга. Житомирська обл.
— Компенсація призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки та є, зокрема:
особами з інвалідністю I групи;
громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися (постанова Кабміну від 23.09.2020 №859).
Для призначення компенсації потрібно надати:
— копію акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
— висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
— висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ.
Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка їх надає.
Відповідно до Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, котра проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, затвердженого постановою Кабміну від 02.08.2000 №1192 (далі — допомога на догляд), для призначення допомоги на догляд особою, яка звертається за її призначенням, подається, зокрема, висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу незалежно від того, чи є психічні розлади основною причиною інвалідності.
Допомога на догляд надається дієздатній особі (за умови, що висновком МСЕК вам не встановлено обмеження по видах надання послуг/виконання робіт), котра зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за нею.
— Мої діти проживають за кордоном, але ще не досягли пенсійного віку. Чи маю я право на допомогу на догляд як одинокий пенсіонер?
Ігор Миколайович. Тернопільська обл.
— Згідно з Сімейним Кодексом обов’язок утримання батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, покладено на повнолітніх дочок і синів.
Одиноким особам, які досягли 80-річного віку і за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначається державна соціальна допомога на догляд відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабміну від 02.04.2005 №261 (далі — Порядок).
Відповідно до п.4 Порядку до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є:
інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);
інформація про склад сім’ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги) (у разі потреби).
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни — особи, які досягли встановленого ст.26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, в тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.
— Я одинока мати, виховую п’ятирічного сина. Мені відмовили в допомозі, бо зараз ніде не працюю. Як бути? Що порадите?
Олена. Хмельницька обл.
— Згідно з пунктом 35-2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2001 №1751, допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо, зокрема, у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військову службу, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіту за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах 10–14 цього пункту).
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
— сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
— доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку ЛКК, але не більше, ніж до досягнення ними шестирічного віку; за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня; за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності; за особою з інвалідністю I групи, з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу; за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку;
— надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
Якщо у складі сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається не більше, ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
у складі сім’ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду;
відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
— Прошу, підкажіть, на які соціальні послуги можу розраховувати як самотній пенсіонер? Мені 65 років, одруженим не був. Куди звертатись і які документи потрібно надавати?
Василь Антонович. Львівська обл.
— Постановою Кабміну від 29.12.2009 №1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» затверджено, що територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі — територіальний центр) надає такі соціальні послуги:
— догляд вдома;
— догляд стаціонарний;
— денний догляд;
— соціальна адаптація.
Крім того, може надавати такі соціальні послуги:
— паліативний/хоспісний догляд;
— консультування;
— представництво інтересів;
— соціальна профілактика;
— посередництво (медіація);
— соціально-економічні (у формі надання натуральної чи грошової допомоги);
— транспортні;
— інші соціальні послуги.
На отримання вказаних послуг мають право громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ.
Для надання соціальних послуг вам треба подати письмову заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої державної адміністрації або виконавчого органу міської, районної в місті ради за місцем проживання/перебування, яке в триденний строк після її надходження надсилає запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання/перебування громадянина для одержання медичного висновку про його здатність до самообслуговування та потребу в постійній сторонній допомозі (далі — медичний висновок), до відповідного підприємства, установи, організації, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, або виконавчого органу сільської (селищної) ради за місцем реєстрації громадянина для отримання довідки про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб і до територіального органу ДФС для отримання довідки про доходи громадянина (у разі потреби).
— Помер мій чоловік, який був учасником бойових дій в Афганістані. Чи маю я право на пільги?
Наталя. Сумська обл.
— Чинним законодавством надання пільг вдові учасника бойових дій передбачено тільки за умови, що він мав інвалідність.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон) чинність Закону поширюється, зокрема, на:
— сім’ї загиблих військовослужбовців, партизан, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 та 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;
— дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
Відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, від 12.05.94 №302, особам, на яких поширюється чиннiсть Закону видаються посвiдчення з написом «Посвiдчення члена сiм’ї загиблого». Посвiдчення є документом, що пiдтверджує статус осiб, на яких поширюється чиннiсть Закону, на основi котрого надаються вiдповiднi пiльги й компенсацiї. «Посвiдчення члена сiм’ї загиблого» видаються органами працi та соцiального захисту населення за мiсцем реєстрацiї громадянина.
Відповідно до ст.15 Закону особам, на яких поширюється чинність цього Закону (ст.10) надаються такі пільги:
— 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. м загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім’ю);
— 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання.
Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабміну від 12.05.94 №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність, на основі котрого надаються відповідні пільги та компенсації.
— Як фізична особа-підприємець я можу розраховувати на допомогу по вагітності та пологах? І які доменти для цього потрібно надати?
Наталя. м. Полтава.
— Відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям із дітьми, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2001 №1751, право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема, жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Підставою для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є фізичною особою-підприємцем та відповідно до закону звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики.
Право на призначення допомоги розглядає орган соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.
— Яким має бути розмір допомоги малозабезпеченій сім’ї, якщо у нас із чоловіком мінімальна заробітна плата (6 тис. грн на одного), а на утриманні троє дітей (5, 8 і 12 років)?
Валентина. Черкаська обл.
— Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» така щомісячна допомога надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї (далі — соціальна допомога).
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім’ї — обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Зауважимо, що шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги.
До стабілізації економічного становища в Україні розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму, котрий встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України, і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
У 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 січня становить:
— для працездатних осіб — 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку (794,50 грн);
— для дітей — 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму (віком до 6 років — 2497,30 грн, віком від 6 до 18 років — 3113,50 грн).
Конкретний розмір допомоги для вашої сім’ї можете дізнатись, звернувшись до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.
На прямій лінії чергувала Яна РОМАСЕНКО, юрисконсульт.
