Таке твердження не є правдою, найперше — тому, що кожен із нині охрещених колись заходив до храму ще нехрещеним.
Церква вважає, що відвідування храмів нехрещеними людьми йде їм на користь, даючи унікальний шанс почути Слово Боже, переосмислити своє життя, віднайти його сенс, отримати стимул для змін, оновлення, духовне зцілення та допомогу. Тому, відповідаючи на таке запитання, Православна Церква України наголошує: двері її храмів відкриті для всіх – віруючих і атеїстів, християн і представників інших релігій, а також для тих, хто готується прийняти Таїнство хрещення або ще розмірковує над цим. Єдине, що необхідно для цього нехрещеним людям – мати бажання відвідати храм, подолати власні надумані страхи зробити в храмі щось «не так», прийти «невчасно» чи «образити» віруючих своєю присутністю. Звісно, зайшовши до храму, треба поважати святиню і людей, які там перебувають, адже це особливе місце спілкування з Богом, тому там не варто кричати, штовхатися, заважати іншим. Щоправда, нехрещена людина не може брати участь у богослужіннях, зокрема сповідатися і причащатися, але має право слухати Євангеліє та проповіді священників, милуватися святинями, навіть прикладатися до них (за виключенням часу карантинних обмежень), читати молитви, ставити свічки. Зовнішній вигляд людини в храмі має бути в межах пристойності, а справжній християнин виявить правдивість своєї віри, коли потурбується про нехрещену людину, яка зайшла в храм, замість осудити її чи прогнати з Дому Господнього. Тож навіть якщо людина неохрещена, але має бажання відвідати храм, двері Церкви гостинно відкриті для неї!
Шукала відповіді Ольга ГОЙДЕНКО.
