Зима без снігу, весна без дощу — а ріки без води. Гідрологи зафіксували вперше за 100 років спостережень найнижчий рівень води у всіх річках країни. Не напоєна земля стає, як пил, ледь не щоденні сильні вітри здіймають його в повітря, утворюючи пилові бурі. А це досить рідкісне явище для України. На думку фахівців, відбувається це через істотне пересушення ґрунтів, обміління річок вже на середину весни. До того ж у колодязях катастрофічно падає рівень води.
— Збільшується вітрова активність, зменшується кількість опадів, а випаровування зростає. Посуха йде повним ходом, відбувається опустелювання. Так проявляється сторічний цикл посушливого клімату, тобто кожні 100 років повертається посуха, — підтверджує Зеновій СИЧ, професор Білоцерківського національного аграрного університету. Водночас зауважує, що мешканці півдня України, степів звичні до посух. А решті регіонам це явище незвичне.
ДОВІДКОВО. Німецький кліматолог Вальтер вивів кліматограму: на кожен градус середньомісячної температури має припадати 2-3 мм опадів. Наприклад, якщо середня температура у квітні становила 15 градусів, тоді достатньо 30 мм опадів, щоб рослини почувалися комфортно, якщо ні — то виникає… посуха.
Зеновій Деонизович за фахом агроном-меліоратор, свого часу перекваліфікувався на селекцію і овочівництво. Йому є з чим порівнювати, бо має досвід роботи на дослідних станціях і у перезволоженому Прикарпатті, і на пустельному північному березі Аральського моря, і у степовій Дніпропетровщині.
Ось його недавнє спостереження в Центральному степу. Часники в цьому році постраждали від сильних весняних приморозків у березні — нижні листки підмерзли і пожовтіли, а зараз відчувають нестачу вологи — засихають верхівки листків. Через пересихання верхнього шару ґрунту не надходить азот, фосфор, інші необхідні елементи.
За словами фахівця, на всі рослини впливають так звані температурні «гойдалки», коли спостерігаються різкі перепади між денною і нічною температурою, що характерно для опустелювання.
До розв’язання проблем, які несе посушливий клімат, треба підходити комплексно: зміна термінів сівби, зміна структури площ у сівозміні, внесення органічних добрив, створення запасів поливної води тощо. Але для початку усвідомити, що посуха повертається кожні 100 років. А на кожні 10 років випадає 1-2 роки посушливі. Однак це не вирок, бо люди пристосовуються жити і в пустелі, як в Ізраїлі, Саудівській Аравії. Щоб отримати врожаї у нових природних умовах, Зеновій Сич радить на своїй ділянці поетапно дотримуватися комплексу певних умов. Отже.
Організаційні. У зв’язку зі спекою та збільшенням сонячної радіації, щоб перці не згоріли, а дині не запеклися, треба проводити затінювання. Для цього натягувати над культурами спеціальні затінюючі сітки на висоті 1,5-2 м.
Агротехнічні (підготовка ґрунту). У піщані та супіщані ґрунти варто вносити глину з розрахунку 2–3 т на 1 га. Регулювати водний баланс, наприклад, сапропелем, тобто мулом з озер. До слова, суглинисті та глинисті ґрунти від посухи страждають менше.
Підбір культур і сортів. Для вирощування надавайте перевагу ранньостиглим сортам, щоб швидко сформувався врожай із меншими витратами вологи. Наприклад, пізньостиглі сорти та гібриди кукурудзи ще можуть дати якусь зелену масу, а на качани вже немає сил.
Схема висаджування. Важливо для вирощування рослин робити ширші міжряддя, щоб не було загущення. Обов’язково після дощу або поливу проводити рихлення ґрунту між рослинами, щоб до кореневої системи вільно проникало повітря і волога не випаровувалася через капіляри.
Мульчування, або так званий «сухий полив». Захищаємо рослини від перегрівання ґрунту. Приміром, замульчувати помідори, перці, капусту, баклажани можна соломою або сухою скошеною до цвітіння травою, щоб не потрапило стигле насіння бур’янів. Таку саму фукцію виконує агроволокно. Під час поливу земля не пересихає, а значить волога затримується, а ще не треба прорихлювати.
Створення запасів поливної води. Накопичувати всіма можливими способами дощову воду, яка також корисна для обприскування. Гідрогелі варто застосовувати на легких піщаних, супіщаних ґрунтах. Вносити локально в ямки під дерево чи у вазон. Використовують гідрогелі Аквасорб, Екофлок, Джель кристал. Вони дорогі: за 25 кг правлять більше 5 тис. гривень. Норма — 40 кг на 1 га, розсипати, а затим приорати. Хоча є більш дешеві способи: звичайна глина.
А ще фахівець наголошує, що величезний вплив на погіршення клімату чинить масова вирубка лісів та лісосмуг, яка порушує екосистему. Адже дорослі дерева сприяють накопиченню снігу, дощової води в ґрунті, а літом захищають від суховіїв. Тож, як бачимо, в природі все взаємопов’язано.
Людмила ОПАНАСЕНКО.
