На запитання читачів та редакції відповідає начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві Микола ЛИЧИК.
— Доброго дня! Ми з сестрою успадкували земельну ділянку в селі, яку батьки колись отримали, працюючи в колгоспі. Як доцільніше зараз її юридично оформити — на когось одного чи поділивши навпіл? Поки оформлена на одну з нас. Між собою у нас розбрату нема, тож потреби розділення начебто немає.
Надія.
— Найперше. Ви, як сестри, у разі відсутності заповіту, успадковуєте землю за законом у рівних частках.
При оформленні спадку визначається все коло спадкоємців, і, відповідно, якщо всю земельну ділянку оформили лише на одну із сестер, то інша втратила своє право розпоряджатись належною їй часткою.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відтак як краще вчинити — вирішувати вам, бо право подальшого розпорядження цим майном матиме лише та із сестер, яка оформила свої права спадкоємця. Інакше частина земельної ділянки, на яку ви заявили, але не оформили просто «зависне».
— То все ж варто оформити на двох?
— Саме так. Оскільки ви вдвох із сестрою заявили про себе як про спадкоємців, то, відповідно, нотаріус має видати правовстановлюючі документи вам обом.
— Як вплине новий Закон щодо продажу землі на виділення ділянок учасникам АТО–ООС, і що слід тепер робити тим, хто поки їх не отримав?
Валерій.
— Військовослужбовці які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнаються учасниками бойових дій. Першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва є однією з пільг, встановлених ст.14 Закону. Зміни до Закону стосуються відчуження земель сільськогосподарського призначення, та жодним чином не зачіпають порядок та умови реалізації права на безоплатне отримання земельної ділянки, її приватизацію. Для отримання земельної ділянки вам слід звернутись до органів виконавчої влади або місцевого самоврядування з відповідною заявою.
— Доброго дня! У 1995 році помер мій чоловік, я залишилася одна з 4 дітьми, зі старенькими батьками. Тяжко працювала в селі. Зарплати не було, платили зерном, що хочеш, те роби. Й за тими всіма клопотами нікуди не зверталася, щоб переоформити хату на себе. Думала, сільрада сама це робить після смерті господаря. А коли дізналася, що це не так, не мала вже здоров’я кудись їздити, щоб переоформити хату. Так і не знаю, як це зробити тепер, звідки починати і чи взагалі можливо? Поясніть, будь ласка.
Ніна Пилипівна. Вінницька обл.
— Виходячи зі змісту вашого питання, можна дійти висновку що будинок зареєстрований на покійного чоловіка, а відтак ви, як спадкоємиця за законом, маєте звернутись до державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Пройшовши процедуру підтвердження факту смерті, родинних відносин, перевірку правовстановлюючих документів на будинок, нотаріус оформить на вас право власності. В іншому випадку ви не зможете розпорядитись цим будинком, подарувати, продати, тощо. Для отримання додаткової консультації, можете звернутись до центрів із надання безоплатної вторинної правової допомоги або за безкоштовним номером 0 800 213 103.
— Переважна більшість міських мешканців так і не мають своєї землі за містом, бо купити хату поблизу дорого, а претендувати на безкоштовний клаптик за сотню кілометрів без свого авто немає сенсу. Чи означатиме початок продажу землі, що вони її вже ніколи й не матимуть?
— Ні, не означатиме. Бо жителі міст цю земельну ділянку зможуть купити, звісно, якщо матимуть на це кошти. А загалом право на безкоштовне отримання земельної ділянки громадянам гарантовано Конституцією України. Відповідно, кожен із нас може це право реалізувати, звернувшись у межах населеного пункту до органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, й безкоштовно отримати земельну ділянку у власність.
— Підкажіть, будь ласка, чи можуть бути переглянуті умови договору оренди земельного паю. Наприклад, я хочу, щоб орендар сплачував мені більше, оскільки рік у рік сума оплати не змінюється. З чого маю почати?
Катерина. Житомирська обл.
— Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Вам, як орендодавцю (власнику), належить невід’ємне право визначати, змінювати умови договору оренди. При цьому слід розуміти, яке цільове призначення земельної ділянки, на яких умовах вона передавалася, строк оренди та її вартість у грошовому вимірі чи натуральному вигляді, наприклад, врожаєм. Зміни до договору оренди оформлюються, як правило, додатковою угодою.
— Чи можна обміняти земельну ділянку на аналогічну за розміром, тільки розміщену в іншому населеному пункті?
Валерій. м. Тернопіль.
— Стаття 373 Цивільного кодексу України зазначає, що землю (земельну ділянку) як об’єкт права власності власник має право використовувати на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, розпоряджання також не є виключенням. Тобто ви не обмежені в праві обміняти земельну ділянку, яка перебуває у вашій власності, шляхом укладення договору міни. Крім того, якщо вартість належної вам земельної ділянки більша, ніж тієї, яку бажаєте отримати, в договорі міни можна зазначити вартість відповідної доплати. Якщо ділянка перебуває у вашому користуванні та розташована у масиві земель сільськогосподарського призначення, то згідно зі ст.37-1 Земельного кодексу України ви можете її обміняти. При цьому обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків. Власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання між ними договорів оренди, суборенди відповідних ділянок.
— Чи можу я подарувати свій земельний пай?
Дмитро Петрович. Миколаївська обл.
— 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», за яким набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені та зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Оскільки дарування є однією з форм відчуження права власності, а згідно з чинним Земельним кодексом України купівля-продаж або відчуження іншим способом земельних ділянок і земельних часток (паїв) запроваджується за умови набрання чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, укладення договору дарування не допускається.
— Якщо з моменту отримання спадку пройшло більше 10 років, чи є шанси його оскаржити? І ще питання: чи повинні мені як людині з інвалідністю І групи надати обов’язкову частку зі спадку?
Валентина. Одеська обл.
— За Конституцією України, яка має найвищу юридичну силу, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, відповідно спадкування не є виключенням, тобто може бути оскаржене в суді. При цьому слід звернути увагу, що Законом встановлено строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу — позовна давність, для даного виду відносин вона становить 3 роки. Іншими словами, протягом трьох років із дня, коли ваші права були порушені, можете звернутись до суду.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Особи з інвалідністю належать до непрацездатних громадян.
— Проконсультуйте, якщо складено кілька заповітів, який із них матиме законну силу?
Ольга. Київська обл.
— Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Відповідно до ст.1254 Цивільного кодексу України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також скласти новий. У такому разі кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому законом для посвідчення заповіту, і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
— На якій відстані від межі мають бути розміщені господарські приміщення, де тримають худобу?
Богдан Іванович. Львівська обл.
— Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі земельної ділянки слід встановлювати не менше 3 м. Але при розміщенні будинків у кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м.
Новим ДБН Б.2.2-12:2019 передбачається, що господарські будівлі (сараї) для худоби, інших тварин і птахів (площею до 50 кв.м) можуть встановлюватись не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від питних колодязів.
— Я проживаю в цивільному шлюбі. Хочу скласти заповіт та залишити все майно своїй дружині. Якщо не звертатимуся до нотаріуса, а піду в сільську раду, чи достатньо цього буде для посвідчення заповіту?
Василь. Житомирська обл.
— Відповідно до Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування (секретар сільської ради) можуть посвідчувати лише довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами. Тобто для складання заповіту вам слід звернутись саме до нотаріуса.
— Якщо спадкоємець вищої черги відмовився від успадкування на користь спадкоємця наступної черги, що саме він має зробити і в який термін, аби той другий встиг прийняти спадщину?
Олександр Леонідович.
— Упродовж 6 місяців з часу відкриття спадщини написати заяву про відмову від прийняття спадщини на користь спадкоємця іншої черги. При цьому слід звернути увагу, що у разі виникнення в особи права на спадкування та неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший, він продовжується до трьох місяців.
— Маю дорослу дочку й онуків, які мешкають неподалік, але вже понад 10 років майже не знаються зі мною. Тож у тяжку годину, а я майже не виходжу з квартири, мені й матеріально, і морально, а головне, й практично зазвичай допомагають сусіди, інші знайомі. Приходить і соціальний працівник. Але це не вирішує багатьох проблем, тож мені спало на думку запропонувати доглянути мене за успадкування житла хорошій людині. Але сусіди кажуть, що навіть якщо складу заповіт, моя «хрущовка» за законом все одно відійде не доглядальниці, а моїй дочці, оскільки має інвалідність ІІ групи, або ж отримає якийсь відсоток. Я хотіла б розпорядитися своїм майном за заповітом, і щоб його було гарантовано дотримано. Що для цього маю зробити?
Ганна Пилипівна. м. Київ.
— За законом, дійсно, донька, маючи інвалідність, може успадкувати частку майна, нехай і незначну, і, відповідно, чинити перешкоди тому, хто успадкує більшу частину квартири. Як краще, вирішувати вам, проте за Сімейним кодексом України діти зобов’язані піклуватись та утримувати непрацездатних батьків, хоча й ваша донька, кажете, має інвалідність. Повністю усунути від спадкування певне коло спадкоємців можна лише шляхом дарування належного вам майна. У такому разі спадкувати можна буде лише пенсію. Усунення від спадкування можливе з підстав визначених законом та виключно в судовому порядку. Наразі розповсюдженим є договір довічного утримання, за яким ви зможете передати свою квартиру хорошій людині. Взамін чого остання зобов’язується забезпечувати вас утриманням та (або) доглядом довічно. Такий договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
— Хто і яким чином визначає чергу спадкоємців, якщо у померлого не було близьких родичів? І чи будуть у підсумку сповіщені далекі родичі, а чи мають самі відстежувати, чи живий їхній родич?
Денис Петрович. Одеська обл.
— Темі спадкування присвячена Книга шоста Цивільного кодексу України. Виключно спадкування за законом визначає черговість спадкоємців. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених Кодексом, який виділяє першу чергу (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки), друга черга (рідні брати й сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері), третя (рідні дядько та тітка спадкодавця), четверта (особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) та п’ята (інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а також право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї).
Щодо повідомлення спадкоємців, то це швидше за все право нотаріуса. Хоч провадження по спадковій справі й передбачає повідомлення спадкоємцям та іншим заінтересованим особам про відкриття спадщини, проте таке відбувається виключно в разі, коли в нотаріуса є достовірна інформація про наявність таких спадкоємців та контактні дані щодо таких.
— А якщо в людини немає близьких родичів, чи буде, у разі її смерті, сповіщена про це її далека рідня? Чи розшукуватиме її хтось?
— Для заведення нотаріальної справи недостатньо факту смерті, оскільки зацікавлена особа має звернутись до нотаріуса з відповідною заявою. Лише після цього розпочинається нотаріальне провадження. Повідомляється лише те коло спадкоємців, яке йому відоме (прізвище, рік народження, адреса проживання, засоби зв’язку). Нотаріус не наділений повноваженнями для розшуку потенційних спадкоємців, а відтак не вживає заходів для розшуку таких.
— Чи правильно я зрозумів, що коли взагалі немає спадкоємців, то їх ніхто не розшукуватиме?
— Так. При цьому слід звернути увагу, на положення ст.1277 Цивільного кодексу України, яка визначає, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Крім того, у разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Претендувати на визнання спадщини відумерлою можуть також кредитори спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення — власники або користувачі суміжних земельних ділянок. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
— А коли цей далекий родич дізнається через рік про смерть людини, на спадщину якої він міг би претендувати, але майно вже знаходиться у власності громади, чи зможе він його собі повернути, відсудити?
— Так, може. В першу чергу такому спадкоємцю треба підтвердити родинні стосунки зі спадкодавцем, обґрунтувати поважність пропуску строку на прийняття спадщини, та у разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій звернутись до суду з цивільним позовом.
— Якщо за заповітом спадкодавець визначив 4 спадкоємців і кожному з них — свій відсоток спадщини, при тому двоє належать до першої черги і є громадянами іншої держави, яка раніше була в складі СРСР, а двоє — до другої черги, і є громадянами України, як має оподатковуватися для цих 2 груп спадкоємців прийняття спадщини?
Іван Сергіїв. Закарпатська обл.
— Оподаткування прибутку, в тому числі й прийняття спадщини, відбувається відповідно до порядку, визначеного Податковим кодексом України. Стаття 174.2.1. Кодексу встановлює, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Згідно зі ст.174.2.3. Кодексу, за ставкою 18 відсотків оподатковується будь-який об’єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-який об’єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента. Окремо слід зазначити, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, в тому числі усиновлені. До другого ступеня споріднення Закон відносить рідних братів та сестер, її бабу та тадіда з боку матері і з боку батька, онуків.
Тобто оподатковуватись буде лише та частина майна, яка спадкується нерезидентами, при цьому нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину лише за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
— Яка вартість оформлення заповіту, чи враховує вона вартість згаданого там майна, а якщо так, то в який спосіб його оцінюють? У нашій родині на нього претендують діти та внуки.
Любов Василівна.
— Вартість оформлення заповіту залежить від нотаріуса, якого ви обрали для посвідчення такого правочину, та обсягу спадкового майна, яке хочете заповісти. Оцінка спадкового майна у такому випадку не проводиться. Крім того, відповідно до положень Податкового кодексу України діти й онуки є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, а відтак спадкове майно для них буде оподатковуватись за нульовою ставкою та не підлягатиме оцінці.
— То ми зі своїми дітьми, внуками наших батьків маємо рівні права на спадщину?
— Йдеться про оподаткування. Щодо черговості спадкування підхід дещо інший. У разі відсутності заповіту спадкування проводиться відповідно до закону, який визначає черговість. При цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Закон не відносить онуків до жодної черги спадкоємців, проте дозволяє їм прийняти спадщину в порядку спадкування за правом представлення.
— Які права щодо успадкування має колишнє подружжя, якщо їхнє житло є спільною власністю, і яка ставка оподаткування?
Зіновій.
— До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, спадкуватись буде половина житла. Цивільний кодекс України на наділяє колишнє подружжя правом на спадкування частки в майні, яке належало померлій особі на час відкриття спадщини. Відтак таке майно буде успадковане відповідно до закону.
— Чи можна прийняти спадщину частково, умовно кажучи, прийняти житло, а машину залишити для наступної черги спадкоємців?
— Як прийняття спадщини, так і відмова в такому є безумовними та беззастережними. Таким чином, спадкоємець за законом може або прийняти таку, або відмовитись від неї, в тому числі на користь інших спадкоємців незалежно від черговості спадкування.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Закон дозволяє за усною угодою між спадкоємцями, якщо це стосується рухомого майна, змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо зміна частки стосується нерухомого майна або транспортних засобів, така угода має бути письмовою та посвідченою нотаріусом.
Слід пам’ятати, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
— Кілька років тому моя донька зі своїм чоловіком придбали приватну ділянку і розпочали будівництво. Потім перестали жити разом, хоч офіційно розлучення не оформили. Весь цей час ділянка занепадала. Та згодом донька відновила будівництво. Матеріально в цьому їй допомагає чоловік, із яким вона перебуває у громадянському шлюбі. Та його в селі ніхто не знає. А що все доводиться купувати у підприємців у райцентрі, то й чеків за будматеріали немає. Перший чоловік у цьому участі не бере. Як доньці убезпечити свої права?
— Земельна ділянка, придбана в період шлюбу, є спільним майном подружжя, такий статус залишається навіть після розірвання шлюбу чи припинення шлюбних відносин. Для убезпечення своїх прав щодо зведеного за свій кошт житла необхідно вирішити питання щодо зареєстрованого шлюбу, після цього викупити належну чоловікові частку, і після цього реєструвати будинок. В іншому випадку чоловік матиме частку в будинку, який фактично збудований за власні кошти доньки.
— Яка ставка оподаткування при прийнятті спадщини людиною, яка не є родичем спадкодавця і доглядала його за успадкування житла?
Валентин Петрович.
— Людина, яка здійснювала лише догляд за спадкодавцем, та не перебувала з ним у родинних відносинах, не набуває прав спадкоємця, а відтак не може успадкувати майно після його смерті. Таке можливе у разі спадкування за заповітом, при цьому ставка податку становить 5 відсотків вартості спадкового майна.
— Де можна отримати конкретну консультацію на таку тему поза Києвом і чи існує така можливість онлайн?
— Отримати правову інформацію, консультацію чи роз’яснення з правових питань можете в одній із 535 точок доступу до правових послуг у всіх регіонах України, а також за єдиним номером контакт-центру системи безоплатної правової допомоги — 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно в межах України зі стаціонарних і мобільних телефонів).
На прямій лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети “Порадниця”.
