На запитання читачів та редакції відповідає заступник Голови Національної служби здоров’я України Наталія РЯБЦЕВА.
— Наталіє Сергіївно, редакція вдячна вам, що знайшли час для нашої прямої лінії. Адже реформою «вторинки» переймається багато людей, котрих вона торкнеться безпосередньо. Чи могли б ви для початку кількома словами, стисло охарактеризувати її суть, бо не те що громадяни, а, напевне, й не всі медики розуміють, що ж насправді відбуватиметься в процесі реформування вторинної ланки медицини.
— Дякую за це запитання. Зміна в системі охорони здоров’я передбачає кілька принципових моментів. По-перше, якщо раніше система була орієнтована на утримання закладів, тобто їм платили просто за те, що вони існують, незалежно, як і скільки надавали медичну допомогу, то зараз переходимо до сучасного принципу, яким послуговуються всі розвинені країни, — платити за надану медичну допомогу. Тобто заклад отримує кошти залежно від того, скільки пацієнтів до нього звернулося. Така ось найпринциповіша зміна. Другий момент, дуже важливий і для пацієнтів, і для медичних закладів — ми відміняємо принцип надання медичної допомоги з прив’язкою до місця реєстрації особи. Раніше людина могла звернутися по допомогу тільки за місцем проживання. Але ж знаємо, що багато громадян проживає не там, де зареєстровані, й змушені були знаходити якісь шляхи, аби за потреби її отримувати. Тепер пацієнт просто обирає заклад, лікаря, куди й до кого хоче звернутися, і той заклад отримує кошти за нього. Тобто і людині простіше, і медзаклад зацікавлений тепер приймати якнайбільше пацієнтів. Бо раніше з цим були проблеми, нерідко казали: ні, це не наш пацієнт, ми на нього від держави не отримали фінансування і тому не можемо надати медичну допомогу. Оце такі два ключові моменти, на яких варто наголосити.
— Доброго дня! Я учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, маю інвалідність. Минулого року пережив інфаркт, пішло багато коштів на лікування, відновлення. Чи зможе мені держава чимось допомогти?
Олексій. Полтавська обл.
— Щиро бажаю вам доброго здоров’я! На жаль, на той момент, коли з вами трапилася біда, нові правила в системі та програма медичних гарантій ще не запрацювали; заклад, де ви лікувалися, отримував фінансування за старими принципами, і, ймовірно, не мав можливості надавати вам безкоштовну допомогу. Що можемо зробити зараз? Ви є користувачем програми «Доступні ліки»? Так? То в межах цієї програми можете отримувати ліки, необхідні для попередження наступних випадків і проходження так званого післяопераційного періоду. Можливостей компенсувати витрачені вами раніше особисті кошти, на жаль, Національна служба здоров’я України (далі — НСЗУ. — Авт.) не має. Хіба що Ви можете звернутися до місцевої влади, оскільки вона, як його власник, також відповідає за забезпечення своїх мешканців медичною допомогою. Раджу написати таке письмове звернення, аби вам надали матеріальну допомогу на покриття витрат.
— Мене цікавить, чи працюють уже нові правила другого етапу медреформи, адже в країні — карантин? Багато хто вважає, що зараз іти в поліклініку заради прийому у вузького фахівця і небезпечно, і не варто; можна, мовляв, і дистанційно проконсультуватися. Та все ж, як довідатися про прийом лікаря, який мене цікавить під час карантину? Чи має бути відображена на сайті НСЗУ така інформація?
Ольга Іванівна. м. Київ.
— Оскільки з 1 квітня програма медичних гарантій запрацювала в повному обсязі, незалежно від карантину, то зараз на нашому веб-сайті є інформація про всі медичні заклади, з якими НСЗУ уклала договір, і до них пацієнт може звернутися по медичну допомогу. Необхідну інформацію знайдете в розділах «Громадянам» та «Е-дані». Там є така велика карта, плануємо найближчими днями додати ще дані, зокрема щодо того, які конкретні фахівці працюють у тому чи іншому закладі, аби люди бачили, до кого можна в разі потреби звернутися. Є там й основні контакти закладу. А вже конкретно щодо прийому можете зателефонувати, скажімо, в реєстратуру, аби уточнити розклад роботи того чи іншого фахівця, або ж подивитися на їхньому сайті, якщо такий мають. На нашому сайті ми розклади не викладаємо, адже подібне не передбачено умовами договору, оскільки це внутрішні, управлінські питання самого закладу. Але хочу зазначити: оскільки зараз карантин, то більшості медичним закладам, і так само громадянам, рекомендовано по можливості утриматися від планових госпіталізацій або інших планових звернень по медичну допомогу. Маємо максимально знижувати ризик інфікування. Якщо немає такої гострої потреби відвідувати лікарню, то краще відкласти візит на більш безпечний період.
— То якими мають бути послідовні кроки пацієнта, що бажає потрапити на прийом до вузьких спеціалістів після початку другого етапу медичної реформи?
— Найперше, пацієнт отримує від свого сімейного лікаря направлення, з яким може звертатися до вузького спеціаліста. Направлення віднині будуть електронними, це так само, як було зроблено і з деклараціями та електронними рецептами. Пацієнт отримуватиме смс і з ним далі звертатиметься до фахівця, котрий буде теж у системі й бачитиме, що до нього надійшло таке електронне направлення. І тут важливо розуміти, що для консультації, діагностики та лікування пацієнт може обрати будь-який заклад серед тих, які мають договір з НСЗУ, незалежно від місця прописки чи проживання пацієнта.
— Скажіть, будь ласка, чи є фахівці, до яких можна буде й надалі потрапити самотужки, без направлення? Раніше це були, зокрема, гінеколог і психіатр.
Галина. м. Чернігів.
— Законодавство визначає кілька вузьких спеціалістів, до яких можна звернутися без направлення сімейного лікаря: гінеколог, психіатр, стоматолог, нарколог.
— У нашому селі є амбулаторія, є машина «швидкої допомоги», якій, мабуть, більше років, ніж мені. А я маю вже 58. І якщо треба когось везти в лікарню до районного центру, мусимо наймати таксі, бо «швидка» наша не працює, треба дати два відра бензину, аби поїхала. Амбулаторія, кажуть, на межі закриття. Ніхто там толком не працює, ходять, охороняють приміщення. Допомоги сельчанам від них — ніякої. Наші медики ще й сердяться, що їм мало платять, усі на півставки, чекають, що їх уже закриватимуть. А що людям робити? Начебто нас мають приєднати до сусіднього Южноукраїнська.
Юрій Іванович. Миколаївська обл.
— Юрію Івановичу, наскільки зрозуміло з ваших слів, швидше за все, в амбулаторії намагаються утримати своїх лікарів, без прив’язки до того, скільки проживає людей у селі, скільком і як вони надають допомогу. Ви кажете, що неподалік від вас є населений пункт, і, на вашу думку, амбулаторія там працює краще і ви довіряєте тамтешнім працівникам. То, по-перше, можете переукласти декларацію, щоб вас обслуговували саме вони. Якщо невеличка відстань між селами, це не створюватиме ані для лікаря, ані для вас якоїсь проблеми. Стосовно транспортування до лікарні, це зазвичай вирішується залежно від стану пацієнта: якщо він невідкладний і людина не може самостійно дістатися медзакладу, то викликає сама або через сімейного лікаря «швидку». Якщо, скажімо, візит плановий, потрібна консультація або якесь обстеження тощо, людина сама вирішує питання, як зазвичай, коли добирається до райцентру в інших справах. Це важливо, аби не перевантажувати «швидку», особливо на час епідемії, щоб люди в критичному стані змогли скористатися ургентною допомогою. По-друге, якщо вас непокоїть ситуація з амбулаторією у вашому селі, можете звернутися до сільради і там підняти це питання. Адже вона є власником і приймає рішення про її існування тощо. Ви, як мешканці села, маєте право висловити своє невдоволення роботою амбулаторії і відмовитися від обслуговування в ній. Можливо, через те, що там мало пацієнтів, вона й не отримує достатньо коштів від НСЗУ. Зрозуміло, що й лікарів амбулаторія не зможе нормально утримувати, й послуги якісні надавати.
— А ви можете якось вплинути на цю ситуацію?
— НСЗУ має фінансовий вплив. Якщо мешканці села не укладають декларації з тими лікарями, то амбулаторія й отримує дуже мало коштів. Загалом можемо на нашому сайті подивитися, скільки у вашій амбулаторії лікарів, скільки декларацій вони уклали, і спрогнозувати, чи зможе вона вижити на ті кошти, що від нас отримує. Тобто працює принцип, коли гроші «ходять» за пацієнтом: до якого лікаря звернувся — туди й вони спрямовуються.
— Які аналізи та обстеження вже стали безкоштовними? І чи проводять їх зараз, в умовах карантину? Чи є обстеження, які мають стати безкоштовними дещо згодом?
Ганна Пилипівна.
— Програма медичних гарантій з 1 квітня працює в повному обсязі. Тому в межах тих договорів, що було укладено НСЗУ з медичними закладами, а це фактично, ті, що є комунальною власністю, всі основні послуги в цих пакетах надаються безоплатно за направленням лікаря. Якщо заклад має необхідні лабораторні можливості, засоби для обстеження. Як ми вже сьогодні говорили, виняток — це ургентні ситуації або звернення до окремих спеціалістів, тоді направлення не потрібні. Єдині обмеження — пов’язані з карантином. Але вони не поширюються на ургентні ситуації або на людей із хронічними захворюваннями, котрі мають регулярно проходити певні обстеження. Якщо ж зараз трапляється, що таким пацієнтам відмовляють у допомозі, треба повідомляти про ці випадки або місцеву владу, або контакт-центр НСЗУ за номером 1677, аби ми змогли зреагувати на проблему.
— У нашій поліклініці в Голосіївському р-ні столиці, попри електронний запис до сімейного лікаря на конкретний час, прийом відбувається за живою чергою. Нещодавно відсиділа 2 години. Це нівелює всі переваги електронного запису. Боюсь, що так буде і в інших фахівців. Чи могла б НСЗУ зобов’язати лікарів дотримуватися прийому пацієнтів за часом відповідно до електронного запису?
Неоніла Федорівна. м. Київ.
— Це питання організації роботи медичного закладу. З одного боку, ми ставимо умову, щоб у пацієнтів була можливість записатися на прийом заздалегідь, а з іншого — контролювати процес запису і прийому пацієнтів у реальності по кожному закладу ми не можемо. Десь це проходить більш успішно, а десь поки що досить важко. До цього треба ставитися з розумінням, оскільки запровадження нових правил потребує певного часу. Зрештою, багато що залежить від головного лікаря. Зі свого боку НСЗУ готова реагувати на такі випадки, ось як і ваш, коли в поліклініці не дуже добре організований процес. У нас є хороші приклади, коли, скажімо, в межах електронного запису обов’язково передбачені невеликі часові проміжки на випадок звернення пацієнта у невідкладному стані. Таким чином не порушується і порядок запису, і всі пацієнти мають можливість отримати допомогу. У наших медзакладах дедалі більше починають розуміти: що кращий сервіс надаватимуть пацієнтам (особливо це стосується великих міст), то більше до них звертатиметься людей, і, відповідно, більше коштів отримуватимуть від НСЗУ.
— Моя сестра лікувалася в нашій Обухівській районній лікарні, яку, кажуть, незабаром можуть закрити. Чи правда, що районні лікарні зникнуть? Від чого це залежить? Ми дуже хвилюємося, бо це єдина лікарня, до якої ближче доїхати з нашого села. Як можна її зберегти?
Галина.
— Насамперед хочу сказати, що районні лікарні, яких багато в Україні, дуже відрізняються одна від одної. Загалом НСЗУ не впливає на відкриття чи закриття лікарень, будь-яких інших медичних закладів, оскільки вони не належать ані НСЗУ, ані МОЗ України. То — комунальна власність. Надалі майбутнє того чи іншого медзакладу, лікарні, як і вашої районної, залежатиме від того, наскільки спроможні вони будуть надавати пацієнтам достатню кількість послуг. Важливо й те, скільки пацієнтів туди звертається. Адже це істотно впливає і на кваліфікацію лікарів, котрі там працюють. Якщо, скажімо, хірург чи акушер за рік має небагато проведених операцій чи прийнятих пологів, то він втрачає кваліфікацію, і це стає небезпечним для пацієнта. Тому хороша лікарня завжди матиме більше пацієнтів, відтак і фінансування в неї буде достатнім. Також місцева влада, якщо бачить потенціал свого медичного закладу, має в нього інвестувати. У разі, якщо цього бажання в неї немає, заклад маленький і не дуже ефективний, то, можливо, варто запропонувати місцевим мешканцям альтернативні рішення. Як у деяких районах, скажімо, організували безкоштовний доїзд до іншої лікарні.
— Чи можна потрапити на прийом до вузького спеціаліста без направлення від сімейного лікаря, або принаймні поза чергою за електронним записом, у випадку гострого болю?
Раїса Симчук. Хмельницька обл.
— Це залежить від того, наскільки у вас невідкладна ситуація. Якщо насправді є дуже гострий біль або якісь інші тяжкі симптоми, можете викликати «швидку». Якщо постійно спостерігаєтеся, консультуєтеся у свого сімейного лікаря, він вас добре знає, то можете отримати від нього направлення по телефону. Але, звісно, це не стосується випадків, коли, скажімо, людина тільки-но підписала декларацію із сімейним лікарем, і він після того навіть її не бачив. До окремих спеціалістів можна звертатися без направлення, скажімо, у випадку гострого зубного, жіночого болю.
Другу частину матеріалу буде опубліковано в наступному номері від 30 квітня.
На прямій лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети “Порадниця”.
