Цього дня Ісус Христос преобразився перед Своїми учнями на горі Фавор. Розповідь про це знаходимо в трьох Євангеліях: від Матфея (17: 1–6), Марка (9: 1–8) і Луки (9: 28–36). Євангелісти оповідають, як Ісус із трьома Своїми найближчими учнями — апостолами Петром, Яковом та Іоанном — піднялися на гору, аби помолитися там, — і преобразився під час молитви: обличчя Його засяяло, мов сонце, а одяг став білим, як світло. Тоді ж перед ними з’явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля, а з неба осінила світла хмара, з якої почули: «Це є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте». Перелякані апостоли впали на землю, та Ісус підійшов заспокоїти їх. Коли ж підняли свої очі, пророків поруч не було, а Ісус заборонив розповідати про бачене, доки не воскресне із мертвих. На пам’ять про цю подію, принаймні, в IV ст. християни вже відзначали цей день; про це свідчать повчання прп. Єфрема Сирина та свт. Іоанна Золотоустого.
Як пояснює Церква, Преображення показує нам два єства Ісуса Христа — божественне і людське. Що ж до пророків, на думку Іоанна Золотоустого, вони з’явилися, щоб засвідчити: Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею. До того ж їхнє земне життя припадало на різний час задовго до Різдва Христового, тож поява перед апостолами підтверджувала слова Христа: «Хто вірує в Мене, має життя вічне».
На наших теренах цього дня святять яблука, а також виноград, сливи, груші, приносячи перші плоди для освячення врожаю і як жертву Богові.
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.
