Багатьох геніїв – українців за походженням – російська історіографія і досі вважає «своїми» світочами, великими росіянами. Вони й справді великі, але… чи росіяни?
Видатні богослови та вчені Димитрій Ростовський (Туптало), Феофан Прокопович, Стефан Яворський та інші 3 століття тому започаткували нову добу в історії культури тодішньої Росії. Лише в Москві працювало понад 100 вихованців Києво-Могилянської академії. Московську слов’яно-греко-латинську академію поповнили 95 професорів із Києва. А першим ректором Петербурзького університету був Михайло Булудянський родом із Закарпаття.
Довідники, видані в Російській Федерації останнім часом, як і раніше, подають Костянтина Ушинського як російського педагога, засновника російської педагогічної науки. Хоч народився він у сім’ї дворянина на Новгород-Сіверщині колишньої Чернігівської губернії.
Здавна Росія вважає видатного живописця Іллю Рєпіна російським художником. Народився ж він у Чугуєві неподалік Харкова. Та його полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Гайдамака», «Солоха і дяк», «Чорноморська вольниця», портрети Тараса Шевченка, якого називав апостолом свободи, свідчать про спорідненість з українським народом.
Дорогою була Україна і композиторові Петру Чайковському. Його український рід мав козацьке прізвище Чайка. Він по кілька місяців жив і творив на землі своїх предків, родичів, друзів – у Кам’янці, Вербівці, Браїлові, де написав понад 30 музичних творів, зокрема опери «Черевички» і «Мазепа», пісню-романс «Садок вишневий коло хати», дует «На вгороді біля броду» на слова Тараса Шевченка.
Батько російського письменника Федора Достоєвського походить із с. Війтівці на Вінниччині. Автор романів «Злочин і кара», «Ідіот», «Біси», «Брати Карамазови» та інших творів щиро ставився до Тараса Шевченка, був на його похоронах, посприяв публікації посмертної статті про Кобзаря. «У моего отца были карые, чисто украинские глаза…», – згадувала дочка Федора Достоєвського.
У Житомирі, в сім’ї сина козачого полковника і дочки польського шляхтича, побачив світ класик російської літератури Володимир Короленко. Одним із улюблених письменників автора епопеї «Історія мого сучасника», повістей «Сліпий музикант», «Діти підземелля» та інших був Тарас Шевченко, твори якого він перекладав російською.
Геніальний Микола Гоголь народився у сім’ї небагатих поміщиків у с. Сорочинці Полтавської губернії. Батько його писав п’єси українською мовою. Обезсмертили їхнього сина не лише поема-роман «Мертві душі», а й пронизані українським духом «Тарас Бульба», «Миргород», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».
Українське коріння мав і Антон Чехов. У розмові з Максимом Горьким він зауважив: «У дитинстві я не говорив інакше, як по-малоросійськи». Дід автора п’єс «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестри», «Вишневий сад» був Ягор Чех, а не Чехов.
На Луганщині народився славетний лексикограф, етнограф, письменник Володимир Даль. Майже 20 років він прожив в Україні, збирав фольклор. Укладач славнозвісного «Тлумачного словника великоруської мови» в 4 томах писав російською і українською мовами.
У Петербурзі прославилися на весь світ видатні українські композитори та співаки XVIII ст. Максим Березовський та Дмитро Бортнянський.
Багатьох митців російські енциклопедичні довідники називають «советский писатель», «советский художник» і не завжди зазначають, де народилися,якого вони роду-племені. Тим часом піаніст №1 XX ст., за визначенням сучасників, Святослав Ріхтер народився у Житомирі. Десятиріччями перекроювали біографію «не модного» тепер письменника Миколи Островського родом із Білії на Волині. Усіх героїв роману «Як гартувалась сталь», котрих він вивів під реальними прізвищами, було розстріляно як ворогів народу, а твір зазнав цензори. Зокрема скорочено ті місця, де йшлося про Петлюру та громадянську війну в Україні.
У Києві народився і жив автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита» Михайло Булгаков, у Немирові на Вінниччині — російський поет, автор поеми «Кому на Русі жити добре» Микола Некрасов, в Одесі – Анна Ахматова (справжнє прізвище Горенко). Там народилися і поети Маргарита Алігер та Едуард Багрицький, письменники Ісак Бабель та Валентин Катаєв.
Україна – отча земля й інших відомих майстрів культури. Так, у Миргороді розпочався життєвий шлях художника-портретиста Володимира Боровиковського, у Лохвиці – композитора Ісака Дунаєвського, в Києві – балерини і педагога Ольги Лепешинської, у Мар’янівці на Київщині — співака Івана Козловського. Й це далеко не вичерпний перелік світочів культури з українським корінням. Вони творили переважно на чужих теренах, але пишаймося тим, що крила для злету до мистецьких вершин їм дала українська земля!
Микола АТАМАНЧУК, член Національної спілки журналістів України.
м. Київ.