Проживаючи земне життя, люди по-різному розпоряджаються відведеним їм тут часом, своєю свободою і талантами, моральними та матеріальними статками. Визначаються з життєвими орієнтирами й пріоритетами. Обирають для себе дорогу — добра чи зла, служіння Господу й людям чи лише власним інтересам. Шукають відповідь на питання сенсу самого земного буття, яке в ці передвеликодні дні стає по-особливому значимим.
Звісно ж, напередодні великого свята — Воскресіння Христового — хочеться почути й слово, котре підтримало б, надихнуло до подальшого гідного земного шляху всіх нас. І саме за таким словом звернулися ми до Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
ПРО ЖИТТЯ ЗЕМНЕ І ВІЧНЕ
Призначення людини — вічне життя, саме з цією метою і приходимо в світ. Однак для блаженної вічної участі ми повинні скласти тут своєрідний іспит, очиститися від гріхів і пристрастей, щоб сприйняти благодать Божу, яка і спасає людину. Несправедливість і зло у світі є наслідком нашої діяльності, виявом того, як людина неправильно скористалася свободою, дарованою Богом.
В існуванні вічного життя мене переконує зокрема Церква та Її історія. Приміром, усі багаторазові спроби знищити Церкву ніколи не мали остаточного успіху, а всіляке зло, яке чинить людина, Бог усе одно в результаті приводить до благої мети. Господь піклується про людину, заради нас Він добровільно йде на страждання. Це свідчить, що ми не просто біологічні істоти, які безслідно зникають, а особистості, покликані до вічності.
Земне життя, безперечно, також є Божим даром, який треба цінувати і всіляко берегти. Церква вважає його цінністю, на яку ніхто не має права зазіхати. Однак земне життя є лише тимчасовою частиною нашого призначення.
ПРО БОЖИЙ ПРОМИСЕЛ ТА СТРАЖДАННЯ
Наш спосіб життя і наші рішення вельми впливають на наш стан. Існує також і безперестанна дія благості та премудрості Божої, яка називається Його Промислом. Нам важко зі свого обмеженого погляду осягнути всю велич цієї дії Божої. Промисел спрямований саме на якнайбільше сприяння спасінню людини. Бог для кожного створює такі умови, які приводять до найкращої мети, а від тих, хто веде своє життя неправедно, до останнього чекає покаяння і виправлення.
Говорячи про страждання, неможливо оминути той факт, що сам Бог втілився і постраждав заради нас. Питання людських страждань також висвітлене у Книзі Іова. Праведник Іов втрачає все і зазнає страждань, та непохитна віра і терпіння зрештою обдаровуються ще більшими благами від Бога. Й хоч страждання як наслідок гріховного пошкодження людини існують і дошкуляють нам, однак ми покликані позбавитися від них у вічному житті. Саме для цього прийшов у світ і постраждав Христос. Однак існування вічного життя аж ніяк не означає, що ми повинні заплющувати очі на земні страждання ближніх. Наш обов’язок — допомагати тим, хто у скруті й страждає. Таким є шлях добрих справ, яким повинна йти людина в доповнення і у виконання своєї віри.
ПРО ДОБРО І ЗЛО
Зло — результат віддалення від добра. Не Бог його створив, а ми продукуємо його своїми вчинками чи бездіяльністю. Однак зло має властивість вводити людину в оману, створюючи ілюзію добра чи «нейтральності». Мабуть, тому ми й не бачимо зменшення зла.
ПРО ЄДИНУ ЦЕРКВУ В УКРАЇНІ
Шлях об’єднання триває, вже понад 500 громад висловили бажання доєднатися до Помісної Української Православної Церкви. Цьому процесу неабияк намагається завадити Москва, в тому числі вчиняючи тиск на представників інших Помісних Церков. Однак я переконаний, що це не зможе цілковито завадити процесу. Помісна Українська Церква є, і цього не змінити. Ми не ставимо за мету завершити об’єднання у певний термін, а терпляче чекаємо наших братів і стверджуємо, що наші двері й серця відкриті перед ними.
ПРО СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ
Я бажаю усім Божого благословення, злагоди, миру, єднання та порозуміння. В цей величний і визначальний для усіх нас день Світлого Христового Воскресіння ділімося один із одним Великодньою радістю. Не забуваймо слова Спасителя: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Проявляймо нашу любов до ближніх, знедолених та тих, хто потребує піклування. Пам’ятаймо і наших воїнів, які захищають нашу Батьківщину від агресора, й те, якою високою ціною щодня здобувається наш спокій. Нехай береже усіх Господь. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Повну версію порадницької гостини з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм
уже можна прочитати у свіжому номері «Порадниці» від 25 квітня 2019 року.
Автор та ведуча проекту
Тетяна Власюк.
