Чимало батьків через деякий час після народження першого нащадка замислюються про ще одне малятко. Аби дитині не було сумно, не росла егоїстом тощо. Та як вибрати оптимальну різницю у віці між старшою і молодшою дитиною, щоб між ними не виникало ревнощів і мамі вистачало сил а на обох? Звісно, є переваги і недоліки в будь-якій різниці у віці. Тому розповімо, які труднощі можливі й чого очікувати батькам, плануючи другу дитину. Якщо вагітність настає за 1-2 роки після першої, для жінки всі турботи лишаються звичними. До того ж молода мама добре пам’ятає навички догляду за дитиною. Чого не скажеш про жінку, яка народжує вдруге за 7-10 років.
Дитячі психологи вважають, що в разі маленької різниці між дітьми сім’ї навряд чи доведеться зіткнутися з гострою проблемою дитячих ревнощів. Старша дитина поки не усвідомлює свого «я», а коли підросте, то й не згадає час, коли була єдиною улюбленицею батьків. Крім того, батькам простіше у фінансовому аспекті. Залишаються і візочок (якщо підходить колір та дизайн), і ліжечко, й одяг, взуття, іграшки, пляшечки тощо. Крім того, дітки зможуть розважати одне одного, коли трошки підростуть.
Проте на вагітність і пологи організм жінки витрачає мало не всі внутрішні ресурси. І природно, що після народження дитини необхідний певний час для відновлення, нормалізації гормонального фону, поповнення запасу вітамінів. Лікарі радять планувати другу вагітність за 2-3 роки після перших пологів. Психологічний стан жінки також потребує особливої уваги,а маленька дитина – максимальної турботи, цілодобового догляду. Тому важливий аспект – підтримка чоловіка. Він повинен вас розуміти, підтримувати морально і допомагати. Аби приділити належну увагу йому, нерідко жінці не вистачає ні часу, ні сил. Дайте зрозуміти, що ви, як і раніше, любите чоловіка, просто треба пережити цей щасливий, проте нелегкий період.
Найпоширеніша різниця у віці між дітьми – 3-4 роки. Позитивний момент – фізичний стан жінки. Організм встигає повністю відновитися. Дітки з такою різницею теж можуть гратися разом, бо інтереси радикально не відрізняються. У мами є змога знайти час для кожної дитини окремо. Поки старша малює чи зайнята іншою справою, можна погодувати немовля, а коли буде спати, провести час зі старшеньким. Хоча з такою різницею жінці буде теж нелегко. Постає проблема дитячих ревнощів. Батькам доведеться докласти чимало зусиль, щоб діти не почувалися недолюбленими. І якщо в дитинстві мама й тато не звернуть на це увагу, то в зрілому віці діти можуть продовжити конкурувати.
Деякі сім’ї вважають за краще трохи почекати і народити другу дитину, коли старша підросте, – за 5-7 років. Істотний плюс такої різниці у віці між дітьми – те, що старша дитина вже не потребує надмірної уваги батьків. Більше того, вона розуміє, чому іноді не можна шуміти, і здатна допомогти хоча б в елементарних речах – принести пелюшку, побавити малюка, поки ви приготуєте пляшечку для нього, тощо. Такі дрібниці справді полегшують життя мамі. Крім того, значно менша ймовірність, що батьки зіткнуться з дитячими ревнощами, адже старша дитина вже розуміє, що маленькій дістається більше уваги не тому, що її люблять більше, а тому, що та потребує турботи. Та обділяти старшу дитину увагою неприпустимо, інакше може виникнути неприязнь до меншої.
Є важливий аспект, про який не слід забувати, плануючи народити другого малюка з такою різницею, – підготовка до школи старшої дитини. Цей період дуже важливий: підготовчі курси,розвивальні заняття, перший клас… Звісно, відповідальні мами будуть намагатися встигнути все: і старшій дитині приділяти увагу, і за молодшою доглядати належним чином.
Але старшого сина чи доньку ні в якому разі не можна перетворювати на няньку для немовляти. Або, навпаки, перестати цікавитися їхнім життям. Часто старші брати і сестри стають для молодших справжніми авторитетами. Іноді думку батьків менша дитина може проігнорувати, а думку брата чи сестри бере до уваги завжди.
Якщо друга дитина «пізня» (понад 10 років різниці), ситуація радикально відрізняється від попередніх. Коли в дітей дуже велика різниця у віці, про ревнощі вже не йдеться. Старша дитина усвідомлює, що поява малюка не може вплинути на її стосунки з батьками. Крім того, доросла дитина – це повноцінний помічник, який піде в магазин, допоможе з малюком тощо.
Негативного в такій різниці між дітьми небагато, і майже все пов’язано з віком батьків. Вагітність до 25 і після 35 років – різні речі. Жінка має бути готовою, що все буде важче, ніж уперше. Але це не привід відмовлятися від мрії стати батьками ще раз, просто підходити до цього необхідно більш відповідально. Почніть готуватися до вагітності завчасно – разом із чоловіком ретельно обстежтеся у всіх профільних фахівців, а коли переконаєтеся, що все гаразд, – уперед по щастя.
У будь-якому разі атмосфера любові між дітками, гармонії та комфорту в сім’ї залежить від мудрості й праці батьків.
Наталя ГАВРИЛЕНКО.
