Знайомі кожному зі шкільної програми такі твори, як «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці», «Конотопська відьма», «Маруся» написані основоположником український літератури Григорієм Квіткою-Основ’яненком. З нагоди 240-річчя від дня народження пропонуємо ще раз згадати відомого прозаїка, драматурга та громадського діяча.
Серед знайомих його дитинства був Григорій Сковорода, який частенько навідував родину Квіток. Дорослим – листувався з Тарасом Шевченком, і той у відомому вірші-присвяті «До Основ’яненка» називав його «батьком»
Псевдонім «Основ’яненко» митець взяв від назви історичного району Харкова – Основи, де був розташований їхній родинний маєток. Нині на його місці розташований міський парк його імені. А в самому центрі Харкова є невелика вулиця, названа на його честь. Український мовно-літературний факультет Харківського національного педагогічного університету ім. Г.Сковороди, де цими днями відбулася присвячена ювілярові наукова конференція, також має ім’я Основ’яненка.
За своє 65-річне життя Григорій Федорович устиг стати одним із засновників (і директором) харківського професійного театру, Благодійного товариства, губернської бібліотеки, долучився до видання альманаху «Молодик», співзаснував перший в Україні журнал «Український вісник». Був він і серед членів Товариства наук при Харківському університеті. Щодо літературної творчості, то в класичній українській літературі саме Григорія Квітку вважають засновником художньої прози та жанру соціально-побутової комедії. «Квіткинські читання» за участі нащадка роду регулярно проводить одна з районних бібліотек міста, а ініціативна група харків’ян знайшла приміщення для музею письменника на вул. Москалівській, 131, зведене в пам’ять про нього до 100-річчя від дня народження коштами родини Алчевських, Олександра Потебні, Дмитра Багалія й простих містян.
У подальших планах небайдужих харків’ян – присвоїти будинку статус пам’ятки місцевого значення. На базі музею в майбутньому можна було б розробити екскурсійні маршрути, організовувати фестивалі тощо. Головне – встигнути, поки ще вцілілі залишки оригінальної будівлі. Ці стіни надихатимуть відкривати для себе Квітку.
Ольга ГОЙДЕНКО.