Здавалося б, на перший погляд у справі навчання читанню дітей немає нічого складного. Однак насправді існує багато важливих нюансів. Наприклад, небажано і навіть шкідливо примушувати дитину, зображуючи суворого вчителя. По-перше, педагог — це професія, про суть якої більшість людей не має достатнього уявлення. А по-друге, навчання з примусу завжди викликає неприязнь та внутрішній спротив. Тож не потрібно потім дивуватися, що дитина не бажає ходити до школи, бо саме батьки неправильними «педагогічними настановами» найчастіше породжують у дітей нелюбов до навчання.
Із власного досвіду зауважу, що завдання сформувати дитячу любов до книги потрібно вирішувати у два прийоми, першим з яких є етап мотивації, оскільки дуже важливо в момент становлення мови (1–2 роки) допомогти дитині. Зокрема познайомити з правильною літературною мовою і вимовою можна давно перевіреним і дієвим способом — щоденним читанням казок.
Мовлення і мислення тісно пов’язані. Тому якщо ваш маюк у 3 роки говорить нечітко і важко висловлює свою думку, то час, який ви приділяєте читанню, потрібно збільшити хоча б удвічі.
У 4 роки діти вже повинні знати не лише що таке газета, журнал та книга, а й уявляти, для чого вони існують. При цьому важливо книгу, про яку розповідаєте дитині, дати їй в руки, щоб роздивилася її. Крім того, не лінуйтеся пояснити призначення тих чи інших книг із вашої домашньої бібліотеки (наприклад, довідники, посібники, підручники, художні твори тощо) і змалку купуйте дитячі книжечки з великим шрифтом та яскравими малюнками.
Щодо власне процесу навчання читанню, найоптимальніше починати його в 4 роки, щоб уже в 5 дитина потроху почала читати самостійно. Для цього придбайте кубики з буквами та спеціальну абетку для малят. А ще поясніть, що навчитися читати не так уже й складно. Було б бажання запам’ятати всього-на-всього три десятки букв, кожній із яких відповідає певний звук, з яких потім й утворюються слова.
Як правило, вивчити абетку діти можуть майже самостійно протягом 2 тижнів. Однак проблема полягає в тому, як, знаючи букви, скласти слово. Саме тому спробуйте доступно пояснити методику читання по складах.
Як тільки дитина почне читати, змініть порядок щоденних занять і просіть вам трохи читати, враховуючи при цьому дуже важливу деталь — за вашою мімікою й реакцією буде помітно, наскільки вам цікаво її слухати. Це важливо, бо читати тому, кому байдуже, нецікаво. Якщо все робитимете правильно і послідовно, то вже через 3–4 місяці помітите у дитини вражаючі позитивні зміни. Ну й, звичайно, зросте і її словниковий запас, якісно поліпшиться вимова, а отже, і мислення.
Під час процесу навчання дитини читанню не забувайте також про заохочення і не скупіться на похвалу навіть за найменші успіхи. Пригощаючи чимось смачненьким, наголошуйте, що грамотній і освіченій людині завжди виявляють повагу.
До речі, існує думка, що нібито раннє навчання читанню шкідливо впливає на зір. Як на мене, це твердження хибне, оскільки очі, як і будь-який інший орган, потребують щоденних вправ і тренувань. Більше того, читання дає змогу своєчасно виявляти деякі вади зору.
Уважно придивіться до того, як дитина поводиться з книгою — тримає її на витягнутій руці чи «читає носом», мружиться чи тре очі. Всі ці ознаки — привід звернутися до лікаря-окуліста, адже навіть вроджені вади зору, якщо їх виявити на ранній стадії розвитку, легше піддаються лікуванню або корекції.
Костянтин МОЛЧАНОВ.
