Звичні у військовому середовищі слова привітання вищого за званням: «Здрастуйте, товариші!» із відповіддю: «Бажаємо здоров’я!» цими днями просто на очах ідуть у минуле; їх змінить одне з найпопулярніших гасел наших днів, від Євромайдану і дотепер. Уже під час цьогорічного параду з нагоди Дня незалежності України Головнокомандувач ЗСУ вперше вітатиметься із воїнами словами: «Слава Україні!», і має почути у відповідь: «Героям слава!»
Та поки широкий загал українського воїнства звикатиме до нововведення, а Верховна рада ще тільки збиратиметься розглянути цей законопроект під №7549, у середовищі воїнів АТО – ООС, волонтерів і небайдужих українців таке привітання давно вже стало найпоширенішим, природним і звичним. Воно у наш час – як пароль і відгук, за якими й дотепер, за певних обставин, можна відрізнити своїх від чужих. Саме так ми частенько вітаємося з однодумцями та навіки прощаємося з тими, хто віддав за свою країну і свій народ власне життя. І навіть ті, для кого донедавна був незвичним цей слоган, зараз залюбки підхоплюють його, коли мають у серці вогник любові до України – почуття, про яке не оповісти жодними словами, але котре визначає найважливіші наші рішення, наміри й учинки. В часи урочистої радості й пронизливого смутку ці спільно вимовлені чотири слова дають змогу відчути себе частинкою одного цілого, ім’я якому – український народ. У цьому гаслі – й повага до пам’яті Героїв, і рішучість боронити своє, й готовність до власного поступу.
Та найприродніше звучать ці слова з вуст добре обізнаних із власною історією, тих, кого не збити на манівці жодними інформаційними «вкидами». От і про історію походження популярного привітання в Інтернеті вже чимало розповідали «з-за поребрику». Тож на часі дослухатися до керівника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який розповідає про походження українського гасла.
Заклик «Слава Україні!» виник у кінному полку «Чорних запорожців» – збройній формації армії Української народної республіки, яка виборювала незалежність України на наших теренах у 1920-х рр. Тож це сталося ще задовго до появи ОУН і УПА, з якими пов’язують гасло російські джерела. А відповіддю на нього було: «Козакам слава!»
У свою чергу, й чорні запорожці не винайшли цих слів; є відомості, що так віталося козацтво за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського (із промовленим у відповідь: «Гетьману слава!») А от варіант відповіді «Героям слава!» був поширений серед козацтва Кубанської народної республіки (яку в 1918-1920 рр. намагалися включити до складу УНР). Популярним стало таке привітання і серед повстанців Холодного Яру (на Черкащині) у 1920-х рр.
Збережене в серцях українців після придушення радянською владою визвольного руху, гасло «Слава Україні!» – «Героям слава!» відновилося й було затверджено як офіційне привітання окремою постановою Великого збору ОУН від 4.04.1941 р., вживалося й тамтешніми підпільниками, а починаючи з 1943 р. – поширилося й у лавах УПА.
…Існує також й таке припущення: першонатхненником українського гасла стало християнське привітання «Слава Ісусу Христу!», яке побутує серед християн і в наш час, особливо на західних теренах України, і на котре відповідають: «Навіки слава!»
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.