Римо-католики 6 січня відзначають урочистість Богоявлення, або Свято волхвів, бо саме того дня Церква згадує трьох царів, які зі Сходу вирушили в далеку мандрівку, аби поклонитися Цареві, що явився світу. Їх вшанування Ісуса є прообразом вшанування Христа усіма, на той час ще язичницькими, народами. Їх дари Церква теж сприймає символічно: золото принесене Христові як Цареві, ладан – як Богу, а миро – як людині.
Вірменська Церква 6 січня відзначає одночасно два свята – Святе Різдва та Богоявлення. Різдво – це перше Богоявлення, бо саме так Бог явив себе світу, а друге Богоявлення відбулося під час Хрещення в Йордані. Традиція цих святкувань разом відома з перших віків християнства. А Різдво, як окреме свято, почали святкувати лише з середини IV ст.
Лютерани 6 січня відзначають Богоявлення та Хрещення Господнє, центральною подією цього свята, як і в католиків, є поклоніння Христу трьох волхвів.
Православні та греко-католики 7 січня святкують Різдво Христове. І хоча ще старозавітні пророки заповідали прихід Месії та віками чекали Його приходу як могутнього Царя, проте Христос народився в незаможній родині, в хліву, вночі, в маленькому містечку Віфлеємі, коли всі були занурені в глибокий сон. Про прихід Царя свідчила лише яскрава зірка на небі та слова янгола про «радість велику, що станеться людям усім». І в цьому велика таємниця Різдва.
Православні та греко-католики 8 січня відзначають Собор Пресвятої Богородиці. На другий день після Різдва ми згадуємо Богородицю, завдяки якій божі плани змогли здійснитися. Уже в перших віках віряни збиралися громадою наступного дня по Різдву, щоб віддати честь Діві Марії. Саме від таких зборів вірян свято й дістало назву Собору. В цей день також згадується і святий Йосип Обручник, що прийняв і турбувався про Ісуса, як про рідного сина.
Римо-католики 10 січня святкують Хрещення Господнє. Це одна з найважливіших подій земного життя Христа, про яку розповідають усі чотири Євангелія.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
