Баклажани — культура примхлива, й отримати хороший врожай до снаги не всім. Отже, розглянемо основні помилки та проблеми при вирощуванні синеньких.
Рання посадка. Баклажани люблять тепло. Поспішне висаджування розсади у відкритий ґрунт вкрай негативно позначається на рості та розвитку, так само як і коливання денних і нічних температур.
* Не слід поспішати з висадкою. Варто лише згадати, які різкі температурні коливання спостерігались цьогоріч ще наприкінці квітня. Захистом від таких погодних стрибків стане накриття синеньких на ніч спанбондом. Висаджують їх на сонячних ділянках, захищених від вітрів. Їм потрібно щонайменше 12 годин світлового дня. Хорошими сусідами будуть капуста, цибуля, огірки.
Недостатнє або надмірне поливання. Недостатнє поливання призводить до в’янення рослин, опадання листя, квіток і плодів, а надмірне — до загнивання кореневої системи та розвитку грибкових захворювань.
* Поливайте баклажани регулярно, особливо в спекотну погоду та в період плодоношення. Ґрунт повинен бути помірно вологим, але не перезволоженим. Поливайте під корінь, уникаючи потрапляння води на листя та стебла. Найкраща пора — ранок, вода має бути теплою: 20–25 градусів. Після поливів на поверхні ґрунту виникає кірка, що перешкоджає потраплянню повітря до коренів, тож важливе регулярне розпушування. Але на глибину не більше 4–5 см, щоб не пошкодити корінці. Зберегти вологу та запобігти росту бур’янів допоможе мульчування ґрунту.
Недостатнє живлення. Для нормального росту, розвитку та плодоношення баклажани потребують достатньої кількості поживних речовин. Їхні «харчові потреби» значно вищі, ніж у помідорів чи перців.
* Перше підживлення здійснюють не раніше, ніж через 2–3 тижні після висадки розсади. Наприклад, розчиняють по ст.л. суперфосфату та калійної солі на 10 л води. Можна використовувати органічні добрива (компост, перегній, курячий послід).
Хвороби. Баклажани схильні до грибкових (фітофтороз, вертицильозне в’янення, сіра гниль, фузаріоз) та вірусних (мозаїка) захворювань. Розвитку хвороб сприяють висока вологість, різкі перепади температур, загущені посадки.
* Використовуйте здоровий посадковий матеріал.
Дотримуйтесь сівозміни, не висаджуйте баклажани після пасльонових культур (томати, картопля, перець, баклажани). Забезпечте хорошу вентиляцію, уникайте загущених посадок. Відстань між рослинами залишають близько 60х30–35 см. Регулярно оглядайте рослини для виявлення перших ознак захворювань. При появі хвороб видаляйте уражені частини рослин та обробляйте кущі відповідними фунгіцидами (згідно з інструкцією) або біопрепаратами. За умов підвищеної вологості видаляйте частину листя, яке загущує кущ і заважає провітрюванню — це хороша профілактика грибкових хвороб. Працюйте лише стерильним інструментом.
Шкідники. Баклажани можуть уражувати колорадський жук, попелиця, павутинний кліщ, білокрилка, трипси.
* Регулярно оглядайте рослини для виявлення шкідників на ранніх стадіях. Збирайте колорадських жуків та їх личинки, при значному ураженні використовуйте інсектициди згідно з настановою.
Погане зав’язування плодів. Спостерігається при низьких або високих температурах повітря (нижче 15 або вище 30 градусів), недостатній вологості повітря, недостатньому освітленні, стресах, надлишку азотних добрив або нестачі бору та калію. Загалом для баклажанів вважається нормою, якщо запилюється близько 60 відсотків квітів.
* Підтримуйте оптимальний температурний режим. Найкраща денна температура — 24–28 градусів, нічна — не нижче 12–15. У спекотну погоду забезпечте притінення. Регулярно поливайте рослини, особливо в період цвітіння та плодоношення. Баклажани люблять дощування, але не по квітах, бо при потраплянні вологи на квіти злипається пилок і запилення не відбувається. Також має бути достатнє освітлення. У період цвітіння та плодоношення віддавайте перевагу фосфорно-калійним добривам. За потреби проведіть позакореневе підживлення борною кислотою (5 г на 10 л води). Під час цвітіння застосуйте штучне запилення (легенько струшуйте квітки вранці).
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
