Цього року улюблене свято українців – День вишиванки, яке відзначають третього четверга травня, припав на 21 травня і на дію карантину, тому масові заходи не проводяться. Але організатори підготували цікаві онлайн-акції та спілкування.
«Ми повертаємося до первинної ідеї свята, яке виникло 14 років тому. Ця ідея дуже проста: одягни вишиванку, хоч би де ти був, – каже одна із засновниць свята Леся Воронюк. – Цього року інструкції на День вишиванки прості: вранці прокинутися в гарному настрої, заварити улюблений ранковий напій, одягнути вишиту сорочку, зробити гарні фото та викласти їх у соцмережі з хештегом #деньвишиванки2020 або #деньвишиванкиденьродоводу».
Найяскравіші фото, які збирають, починаючи з дня заснування свята, потраплять до віртуального або реального музею. Також привітайте друзів та родичів. На сторінці Фейсбук «Всесвітній день вишиванки» можна поспілкуватися з українцями з різних куточків. А ввечері – перегляд документального фільму «Спадок нації» про вишиті сорочки.
НАШІ ВИТОКИ
Гасло цьогорічного свята: «День вишиванки – день родоводу», тож організатори закликали українців дослідити своє коріння. Адже формування дерева роду – не тільки захопливе, а й важливе для повернення історичної пам’яті народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були, які мали прізвища, яка доля їх спіткала? Відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресії, втрати родини під час голодоморів.
На карантині достатньо часу, щоб переглянути старі фото, сімейні архіви, старі свідоцтва про народження і почати складати своє генеалогічне дерево. Як це вже зробила Орися Поліщук із Кіцманського району Чернівецької області, котра з мамою дослідили родовід і налічили близько 700 (!) родичів. А скільки поколінь пригадаєте ви? Практика показує, що 90 відсотків людей ледве назвуть імена своїх прабабусь і прадідусів і мало що можуть розказати про їхнє життя. А в ідеалі людина повинна знати своїх предків до сьомого коліна! Недарма слово «сім’я» складається з «сім» і «я». Традиція знати й шанувати предків була добре відома попереднім поколінням, але забута в наш час, і на це є багато причин…
Сучасні українці, які не знають своєї історії, свого родоводу, легко піддаються маніпуляціям. Як повідомила Леся Воронюк, під час зйомок документального фільму «Соловей співає» (про лінгвоцид української мови та русифікацію) записали чимало історій про переписані українські прізвища, наприклад, Запорожець в часи Союзу став Запорожцев. Або ж на Буковині українське прізвище Іванко було переписано на румунський манер Іванеску. І наступні покоління вже вважають себе росіянами чи румунами, хоч насправді це зросійщені або зрумунізовані українці. На жаль, багато українських родоводів назавжди перервали голодомори, репресії та війни.
Та, на щастя, є родини, кілька поколінь яких стали фундаторами української нації, держави, культури, науки. «Видатні українські родини» – один із основних цьогорічних освітніх проєктів у рамках Всесвітнього дня вишиванки. Створено серію постерів із генеалогічними древами родин Михайла Грушевського, Івана Франка, Богдана Лепкого, Миколи Лисенка, Лесі Українки та інших відомих українців. До слова, дерево родини Лесі Українки зростало з любові до мови, культури вишитого одягу в середовищі української аристократії та інтелігенції. Вишивали всі доньки мами Лесі Українки – Ольги Косач (перша жінка-академік).
До слова, зі сторінки Фейсбук «Всесвітній день вишиванки» можна роздрукувати шаблон дерева роду для створення свого.
ЕСТЕТИЧНИЙ КАНОН НАРОДУ
«Найдавніший зразок вишивки на території України датується першим тисячоліттям нашої ери. Це шматок пурпуру, розшитий золотом, фрагмент вбрання сарматської жінки, знайдений під час розкопок у Миколаївській області, – розповіла етнолог Галина Бондаренко. – Впродовж тисячоліть змінювалися мистецькі запити, але вишиваний одяг виготовлявся завжди. У ньому втілювався естетичний канон народу, його уявлення про прекрасне».
Недарма люди в День вишиванки такі піднесені й усміхнені, адже в національному одязі закодовано символи сили, добробуту, краси та оберегів. Наші захисники, які одягають вишиті сорочки, вірять, що ті захистять від куль. Українська вишиванка – унікальне явище, існує понад 300 (!) технік вишивки.
НАГАДАЄМО ІСТОРІЮ СВЯТА
Засноване у 2006 році в Чернівцях. Студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича домовилися разом в один день одягнути вишиванки, їх підтримали викладачі. За 14 років свято зі студентської акції розрослося до всесвітнього масштабу – День вишиванки відзначають у понад 70 країнах світу. Це вагомий результат роботи друзів-однодумців, які це свято засновували, плекали й масштабували.
Людмила ОПАНАСЕНКО.
