У неділю, за тиждень до Великодня, християни урочисто відзначають свято Входу Господнього в Єрусалим, яке у народі називають Вербною, Квітною, Шутковою неділею. Але у Новому Заповіті читаємо, коли Ісус Христос їхав у місто на віслюку (символ покірної тварини), то мешканці радо зустрічали Його — Сина Божого, встеляли перед Ним дорогу пальмовим гіллям. Чому саме пальмовим, а неділя зветься Вербною?..
Стародавні євреї щорічно вшановували осіннє свято “кущів-наметів”. Воно тривало аж 7 днів! У перший день свята люди приносили пучки пальмових гілок і хльоскали ними по підлозі, доки відпадало все листя. Такий обряд був пережитком ще більш давніх магічних дій, які мали б забезпечити передачу землі сили, наділити рослинність духом родючості.
У багатьох народів, на території проживання яких пальма не росте, вважалося, що верба, яка приживається у вологих місцях, біля водойм, має магічну силу та здатність забезпечити сади й поля вологою. Так само вважали й давні українці.
Господарі, повертаючись із церкви з посвяченою вербою, не відразу заходили до хати, а спершу йшли на поля, на городи, аби посадити кілька вербових галузок, “щоб росли Богові на славу, а людям на вжиток”. “На вжиток”, бо вербою лікувалися, з верби плели кошики, нею скріплювали греблі… Решту гілочок несли до хати і ставили на покуті біля ікон. Якщо, увійшовши в хату, заставали когось, хто проспав церковну заутреню, то “били” такого посвяченою вербою “на здоров’я” і з нагадуванням “за тиждень — Великдень!”. Мовляв, не проспи! Зрештою, таке “побиття” застосовували до кожного, бажаючи того ж таки здоров’я. Молоді хлопці та дівчата “лупцювали” один одного відразу на подвір’ї храму. Діти ковтали вербові “котики”, аби горло не боліло.
Посвяченій вербі приписували особливу магічну силу. Як уперше навесні виганяють худобу на пасовище, то конче посвяченою у церкві лозою верби, “щоб добре паслася і нечисть не чіплялася до тварин”. Викидали гілля посвяченої верби за поріг хати під час граду, “щоб стихія вщухла і городину не побила”.
Верба (тим паче посвячена) має велике значення в народній медицині. Її відваром вмивають голову при болях, лікують від пропасниці та ревматизму. Використовують вербу і в науковій медицині.
Тарас ЛЕХМАН.
Фото Валерія СОЛОВЙОВА.
