Нещодавно мешканці столичного Подолу стали свідками рідкісного видовища: просто під пам’ятником Сковороди на Контрактовій площі кілька десятків людей, здебільшого «озброєних» кіно- та фотокамерами й мікрофонами, зручно влаштувалися на різноманітних кухонних табуретах, які спеціально принесли з собою. У такій нетривіальній атмосфері відбувся флеш-моб «Люди з Табуретами», на який організатори запросили цього дня журналістів, попросивши по змозі прийти з власними табуретами.
Саме звідси, від постаті мандрівного філософа, який все життя стверджував: «Світ ловив мене, та не впіймав», починалися свого часу всі експедиції «З табуретом до океану», організовані кінорежисером і мандрівником Леонідом Кантером. І саме цей елемент кухонних меблів об’єднав команду документально-пригодницького фільму «Людина з Табуретом», присвяченого їхній останній «табуретній мандрівці» до Тихого океану та вигаднику цієї гри – Леоніду Кантеру.
Іще 2004 р. у нього виникла ідея, що кардинально змінила як його власну, так і долі людей, котрі підхопили цю авантюру: донести 4 табурети з київської кухні на береги 4 світових океанів, довівши в такий ось спосіб собі й світові: мрії збуваються, коли їх здійснюють. Разом із командою однодумців Леонід провів 4 масштабні творчі експедиції до Атлантичного, Індійського, Льодовитого й Тихого океанів, залишивши на березі кожного з них звичайні кухонні табурети, які тепер височіють на скелях, закликаючи кожну людину невтомно йти вперед до своїх мрій.
– Привіт! Я Леонід Кантер, режисер і мандрівник. Щоб пізнати людину як вид, я вирішив пізнати себе. Береш себе акуратненько двома пальчиками (показує, наче взявши самого себе за комір), – і занурюєш у незнайомі обставини; наприклад, у якийсь 6-тисячник Гімалаїв, чи пустелю, чи джунглі Амазонки. Я навчився спати при дорогах, спілкуватися з людьми будь-якої релігії будь-якою мовою й зрозумів, що всі вони – однакові…
Сценарій цього фільму вигадав Господь Бог; кращого сценариста, ніж Всесвіт, не придумаєш; головне – встигати повертати камеру, куди слід. Звісно, вдалося зняти не все, але з того, що вдалося, мрію змонтувати фантастичний фільм про дивовижний світ. Щоб потрапити до нього, потрібно відмовитися від теплої машини, комфортної квартири, хорошої зарплати, вирватися і вирушити в путь без нічого, – саме це ми називаємо: «воля», – оповідає режисер на відео. І коли з екрана звертається з проханням фінансово підтримати фільм, аби на остаточному етапі залучити до співпраці найкращих українських фахівців, важко повірити, що цю роботу команда здійснюватиме вже без автора ідеї; у червні Леонід Кантер пішов із життя…
Як і раніше, колектив творців кінострічки продовжує працювати з власної ініціативи і власним коштом. Під час зйомок відчайдухи подолали понад 60 тис. км – крізь монгольську пустелю Гобі, Гімалайські гори, Гранд Каньйон та джунглі Амазонки, знявши понад 400 год. унікального відеоматеріалу, а народжена в мандрах книжка «З табуретом до океану» стала літературним сценарієм фільму. Цікаво, що у мандрах і зйомках брала участь і на той час 2-річна донька Леоніда, а молодша – народилася під час подорожі…
У планах кінокоманди – змонтувати всі відзняті в подорожі епізоди в захопливу стрічку, доповнити її анімацією української студії «Ridni animation» і створити фільм, який надихатиме на творчість і життя, сповнене сенсу. Тизер фільму вже доступний за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=rLQYpieuS2U Його режисером став Ярослав Попов, звуковий супровід довірять команді «KWA sound production», відомій за роботою над фільмами «Кіборги», «Міф», «Жива Ватра» тощо, а музику до кінострічки напише Марко Галаневич – лідер гуртів «Даха Браха» та «OY sound system». На екрани українських кінотеатрів стрічка має вийти вже восени 2018 р. Тож наша суботня зустріч була такими собі «посиденьками на доріжку» – звісно, на власних табуретах! – перед виходом на фінішну пряму роботи над фільмом.
Ольга ВОЛИНСЬКА.
Фото надане Катериною МІЗІНОЮ.
