«Вогонь під льодом», – так назвав великий Хічкок Катрін Деньов, яку досі вважають уособленням жіночності. Неймовірно красива актриса ніколи не була обділена увагою сильної статі, але практично всіх чоловіків кидала сама. Засвоївши уроки, піднесені долею, переконана, що найнадійніший спосіб утримати чоловіка – не виходити за нього заміж.
ВАЖКИЙ ПІДЛІТОК
Катрін Дорлеак з’явилася на світ дощовим похмурим ранком 22 жовтня 1943 року в окупованому фашистами Парижі. Батьки її, Моріс і Рене Дорлеак, були театральними акторами. Вони дали своїм чотирьом дочкам блискуче виховання та освіту. Дівчаток навчали мовам, танцям, музиці й хорошим манерам. Вчилися вони в престижному паризькому ліцеї «Ла Фонтен». Проте дочок не балували, а з ранніх років привчали виконувати свої обов’язки по дому.
У підлітковому віці в Катрін особливо близькі стосунки склалися зі старшою сестрою Франсуазою, красунею від народження, хоча характери їх були прямо протилежні. Франсуаза вважалася цілеспрямованою, адже мріяла про великий кінематограф, не курила, на дух не переносила спиртного, сиділа на дієтах. А Катрін диміла, як паровоз, любила випити, ні в чому собі не відмовляла і взагалі вважалася важким підлітком, хоча багато читала, малювала, мріяла стати модельєром. Вона й не мріяла про кінокар’єру, не була лідером, а навпаки, дуже сором’язливою і боязкою, часто замикалася в собі, ховаючись за довгою гривкою.
ВІД ДОЛІ НЕ ВТЕЧЕШ
У 14-річному віці приятель родини режисер Андре Юнебель запросив Катрін знятися в масовці свого фільму «Гімназистки». І дівчинка погодилася тому, що там знімалася її обожнювана сестра Франсуаза. Катрін зізнавалася, що вона була набагато талановитішою та яскравішою за неї. Але сестри не змагалися одна з одною. На зйомках Катрін була скутою і комплексувала з приводу своєї зовнішності, але скоро це минуло. Тоді як псевдонім вона й обрала прізвище матері — Деньов.
УРОКИ ПЕРШОГО КОХАННЯ
Одного разу на танцях 17-річна Катрін познайомилася з 32-річним Роже Вадимом, що вже відбувся як режисер, відомим ловеласом, а також колишнім чоловіком Бріжит Бардо. І вона закохалася. Він підкорив її своєю чарівністю. «Це особливо хвилює жінку в чоловікові. Щось невловиме виникає, коли він усміхається, звук його голосу, розум… Шарм не пояснюється красою, ба більше — молодістю. Я вважаю, що в цьому справжня перевага чоловіка», — згадує Катрін.
Роже балував її, водив на приватні вечірки, катав на «Феррарі», прищепив смак до красивого вбрання, дорогих парфумів. Коли батьки дізналися, як їх дочка проводить час, заборонили бачитися з Роже. Пан Дорлеак кілька разів замикав її в кімнаті, побоюючись, що вона втече до нього серед ночі. На знак протесту Катрін все ж пішла з дому. А Вадимові довелося взяти турботу про неї на себе.
Саме завдяки Роже темноволоса й доволі коротко острижена Катрін перетворилася на сексапільну блондинку. Він твердив 17-річній скромниці: «Жіноча краса сама по собі нічого не означає, якщо не демонструвати її як прапор». У його фільмі «Порок і чеснота», знятого за мотивами відомого маркіза де Сада, Катрін зіграла головну роль. І в першій же сцені Вадим змусив її роздягнутися, як і Бордо шість років тому. Але після цього фільму зірка Катрін не запалилася, і вона так і залишилася коханкою колишнього чоловіка кінозірки. Роже був розчарований, адже одружувався він тільки на відомих жінках.
Одного разу Катрін зрозуміла, що вагітна від свого Вадима, якого кохала до нестями, але пропозиції руки та серця від Роже не було. Він був одружений, хоча і не жив зі своєю другою дружиною. Це не зупинило Катрін, і вона народила дивовижного хлопчика, якого назвала Крістіан. Коли стало очевидно, що рано чи пізно Вадим її покине, вона перша повідомила, що вони мають розлучитися. Катрін переїхала на іншу квартиру, а сина передала на виховання сестрам. За словами самого Роже, тоді вона назавжди зненавиділа саме слово «шлюб» і все, що з ним пов’язано.
«ШЕРБУРЗЬКІ ПАРАСОЛЬКИ» ЗРОБИЛИ ЇЇ ЗНАМЕНИТОЮ
Франсуаза вирішила виховувати її сина і саму Катрін водночас. Вона порекомендувала сестру режисерові Жаку Демі, який саме шукав кандидатуру на головну роль у своєму мюзиклі «Шербурзькі парасольки». Ця історія кохання звучала під сумні, сентиментальні мелодії Мішеля Леграна. Такого ще не було в кіно: всі персонажі співали від початку та до кінця фільму, речитативом звучали навіть банальні розмови. «Я погано співаю, але в «Шербурзьких парасольках» я співала із задоволенням. Тому що була щаслива. Моєму синові Крістіану було лише 3 місяці, коли почалися зйомки. Все було так легко й безтурботно, як буває лише один раз у житті. Напевно, я досі пам’ятаю все діалоги. І якби мені довелося знову зіграти цю роль, не знадобилися б репетиції».
У ролі Женев’єви режисер хотів бачити тендітну, інтелігентну красуню. А побачив яскраво нафарбовану «любительську копію Бріжит Бардо», як він тоді назвав Катрін Деньов, з «вежею» на голові. Ситуацію врятувала дружина режисера, яка змила бойову розмальовку, зробила гладеньку зачіску, одягла в сукенку вище колін, але з глухим коміром. І режисер залишився задоволений. Після виходу фільму Катрін Деньов в один момент прославилася і стала справжньою законодавицею моди 60-х. Дівчата з усього світу носили, наслідуючи актрису, кольорові кокетливі сукенки, яскраві плащі, балетки, локони і високі зачіски з обідками.
Одним із перших, хто привітав Деньов з успіхом, був Роже Вадим. Він сказав: «Французьке кіно потребувало нового обличчя, менш чуттєвого, ніж у Жанни Моро, менш агресивного, ніж у Сімони Синьйоре. Місце залишалося вільним, і Катрін посіла його з першою ж своєю великою роллю». Якщо Роже Вадим думав, що цими словами він зможе її повернути, то помилявся.
НАЙШАЛЕНІШЕ ВЕСІЛЛЯ
Незабаром у житті Катрін Деньов з’явився знаменитий фотограф Девід Бейлі, і вона вийшла за нього заміж. Цього від неї не очікував ніхто, особливо Роже Вадим. Весілля відбулося в Лондоні. Наречена була в чорному, а наречений — у джинсах і светрі. Свідками були сестра Франсуаза і лідер гурту «Роллінг Стоунз» Мік Джаггер, який напився ще до початку церемонії і побився зі своїм відображенням у дзеркалі. Після того, як молодята обмінялися обручками, Франсуаза передала Катрін акуратно складену навпіл записку: «Пробач мені. Я не знав, наскільки ти мені дорога». Підпис — Роже Вадим. Ось тоді вона і зрозуміла, що чоловік завжди цінує тільки ту красу, що вислизає, таку жінку, що покидає.
Девід одразу ввів дружину в коло своїх знайомих, серед яких були зірки світової величини, відомі режисери. Вони всі навперебій пристрасно бажали знімати її в своїх фільмах. Але що краще складалася кар’єра, то гіршими були справи з особистим життям: кожен жив своїм. Подружжя мало проводило час разом і нарешті через 7 років розлучилося. Деньов вирішила підкорити Америку та полетіла за океан. Ставши знаменитою і по той бік океану, повернулася до Європи, де на неї чекали нова робота і новий роман, про який заговорить весь світ. Але це буде пізніше.
АНГЕЛ-ОХОРОНЕЦЬ ЇЇ ПОКИНУВ
Одразу ж після виходу «Шербурзьких парасольок» Жак Демі та Мішель Легран зняли ще один мюзикл «Дівчата з Рошфора», в котрому Катрін Деньов і її улюблена сестра Франсуаза Дорлеак зіграли головні ролі. Глядачі із захопленням прийняли і цю картину. Але відразу після успіху фільму сталася трагедія. 26 червня 1967 року на шляху до аеропорту в Ніцці Франсуаза поспішала на рейс і, не впоравшись із керуванням, врізалася в стовп. Автомобіль перекинувся і загорівся, а дверцята машини заклинило. 25-річна актриса не змогла вибратися з авто і згоріла заживо. Після цієї страшної трагедії Катрін занурилася у себе і дуже змінилася, ніби вогонь згас, а лід став товщим. Але те, що полум’я перестало вириватися назовні, це точно. Страх втратити близьких перетворився на фобію: «Кохання обов’язково помре». Відтоді близько до серця нікого не підпускала, адже не маючи, не втратиш.
МАСТОРЯННІ ДІСТАВ ВІДКОША
«Це трапляється з іншими» — так називався фільм, в якому знялася в головних ролях найкрасивіша пара на світі. Знаменитий італієць Марчелло Мастроянні та Катрін Деньов зустрілися на знімальному майданчику доволі холодно. Режисерові фільму Нандін Трентіньян було абсолютно все одно, як вони ставляться одне до одного, але їй важливий був успіх фільму, який неможливий без іскри між головними героями. Адже за сюжетом сімейна пара намагається повернути пристрасть, яку втратила після смерті дочки. Дія відбувається в невеликій квартирі, де герої проводили практично весь час. Тож, аби актори якось ближче пізнали одне одного, режисер запропонувала Мастроянні та Деньов пожити в цій квартирі кілька днів, але без зв’язку із зовнішнім світом, тобто без телефонів, журналів і телевізора. Марчелло і Катрін зайшли туди абсолютно чужими людьми, а вийшли вже коханцями.
Вони закружляли в любовному танго, замішаному на пекучій пристрасті та гіркому розчаруванні. Яскравий, гучний, неймовірно життєрадісний Мастроянні кохав широко, розмашисто та дуже щедро. Романтичні зустрічі в Римі, Парижі, Ніцці. Це був час гучних застіль, нескінченних вечірок і любовних побачень. Марчелло умовляв Катрін менше працювати і частіше відпочивати. Він подарував їй розкішну віллу в Ніцці, а вона у відповідь — ключі від шикарного автомобіля. Одного разу він запитав: «Що тобі подарувати, коли народиш мені дитину?» Тоді вона нічого не відповіла, а через рік народила дівчинку та назвала її К’ярою. Марчелло дуже хотів одружитися з Катрін, але вона сказала: «Цього не буде». Вони розсталися, але до кінця життя французька красуня залишалася найбільшим коханням великого італійця.
ЧОЛОВІЧА ДРУЖБА
Про мінливості кохання Катрін Деньов могла поговорити тільки зі своїм кращим другом Жераром Депардьє, з яким знялася в багатьох фільмах, зокрема в історичній драмі «Останнє метро» про нацистську окупацію Парижа. Вони осушували запаси вина в його погребі та розмовляли цілими днями. Тоді вона зрозуміла, що справжня дружба — це і є любов. Їх дружній роман почався після зйомок у фільмі «Я вас кохаю» в 1980 році. «Ми з Депардьє тоді зізналися в дружбі відразу після зйомки постільної сцени. Буває й таке. Якось в інтерв’ю Жерар сказав про мене: «Катрін — це чоловік, яким я хотів би стати». Дурість якась. Але мені сподобалася. Можу відповісти, що між мною і Жераром міцна чоловіча дружба. А більше ви нічого не дізнаєтеся», — сказала Деньов.
«ЗАРАЗ Я ПРОСТО ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ»
Сьогодні про особисте життя актриси нічого не відомо. Хвилини радості їй дарують діти, які обидва стали артистами. Катрін часто можна побачити серед глядачів на прем’єрах фільмів з її дочкою, К’ярою Мастроянні, і в театрі, де працює її син Крістіан Вадим. Коли її запитують про чоловіків, вона відмахується: їй ніколи думати про кохання — треба виховувати трьох онуків. У цьому році пішла з життя у віці 109 років її мати, якою вона пишалася. «Мама — позитивний зразок того, якою має бути старість. Ми з сестрами успадкували енергію від неї», — каже Катрін Деньов.
Зараз актриса проводить більше часу в заміському будинку й саду і називає себе сільською француженкою, але продовжує зніматися в кіно та відвідує кінофестивалі. «Хто вам сказав, що я щаслива? Щаслива я була, коли знімалася в «Шербурзьких парасольках», — якось зізналася в одному з інтерв’ю Катрін Деньов. — Знаєте, щастя — це все-таки привілей юності. А зараз я просто люблю життя».
Підготувала Валентина ГАРКАВА.
