Цей давній овоч має тисячолітню історію культивування. Його смак та лікарські властивості оцінили ще стародавні китайці. А єгиптяни й греки зображували на культових спорудах. Огірок згадується навіть у Біблії. В Україні він став не лише звичним складником багатьох салатів, а й майже національним символом. У Ніжині, що на Чернігівщині, огірок — міська візитівка, адже саме це місто асоціюють із огірками.
Туристи охоче фотографуються біля чудернацького пам’ятника овочу. Але не кожному відома історія зародження у місті над Остром ексклюзивного промислу соління огірків. Перш ніж потрапити до Ніжина, огірок здійснив справжню мандрівку до міста, яке без перебільшення можна назвати його другою батьківщиною.
Огіркова історія Ніжина розпочалася у середині XVII ст., коли гетьман Богдан Хмельницький дозволив грекам самоврядування у місті й надав пільги, що заохочували їх тут оселятися. Саме вони й привезли насіння маленьких огірочків. Їх сіяли на прилеглих до річки Остер ділянках, і щедрі врожаї не забарилися.
Окрім вирощування огірків, заслугою греків є і практика їх засолювання. За переказами, тривалий час (аж до XIX ст.) рецептом особливого огіркового посолу володіли лише вони. Відтоді як про нього дізналися місцеві жителі, мініатюрні огірочки стали рости на городах трохи не кожного ніжинця.
У записках чернігівського намісництва 1763 р. є згадка про масове вирощування огірків на ніжинських городах. Імператриця Катерина II, як переповідають, скуштувавши солених огірків із Ніжина, наказала постачати їх до царського столу в Петербург.
1850-й — іще одна важлива дата в історії ніжинських огірків. Мешканець Ніжина на прізвище Яресько засолив 3 кількалітрові діжечки огірків і продав їх на тутешніх ярмарках. Саме цей рік і вважають офіційним початком соління огірків у Ніжині. Підприємливі городяни почали створювати міні-підприємства з вирощування та засолювання огірків. А сімейство підприємців Гольденбергів налагодили не лише виробництво, а й збут овочевого делікатесу.
Смак ніжинських огірків оцінили в Берліні, Варшаві, Копенгагені, Лондоні, інших європейських столицях. Ніжинські солені делікатеси постачали в 56 країн світу.
І досі популярна історія про авторський рецепт соління огірків бабусі легендарного авіаконструктора Сергія Корольова — Марії Москаленко, котра пригостила ніжинськими огірочками імператора Миколу II. Правда це чи вигадка, невідомо.
…Лише через десятиліття після жовтневого перевороту огіркова справа в Ніжині почала відроджуватися. Розпочалося будівництво так званого засолпункту неподалік залізничної станції «Червоний Жовтень». На його базі у 1960-му було створено відомий не лише в Україні, а й за її межами Ніжинський консервний завод, який задовольняв потреби в консервованих овочах не лише населення СРСР, а й близького зарубіжжя. Так, 1962 р. завод виготовив 11 млн. банок овочевих консервів!
У чому ж секрет популярності ніжинських огірочків? Старожили розповідають про окремий, надзвичайно смачний сорт ніжинських огірків овально-конусної форми, в яких не утворюються порожнини за тривалого зберігання у розсолі. Сприяє цьому й особливий склад місцевого ґрунту, що містить багато вапна, а також джерельна вода для соління.
Неподалік консервного заводу у 2005 р. встановлено пам’ятник зеленому овочу, що й нині лишається одним із брендів маленького містечка на Чернігівщині.
Михайло ЛОМОНОСОВ.
