Ехінацею пов’язують передусім з її лікувальними властивостями. Однак сьогодні виведено безліч декоративних сортів. Чимало таких прикрашають клумбу житомирянки Надії ШКВАРКО, де сусідять як кущики традиційної ехінацеї пурпурової, так і оригінальні сорти.
Приміром, у Double Decker з опуклої серединки виростає ніби ще одна квітка. А карликовий Butterfly kisses висотою усього 30 см захоплює насиченим кольором квітів: лимонно-зелений центральний помпон квітки оточений цикламеново-рожевими пелюстками. До кінця цвітіння вони стають золотисто-жовтими.
Сорт Marmalade (Мармелад) має великі махрові квіти оранжевого кольору діаметром 10 см. Сорт Cranberry Cupcake – квіти насиченого рожево-пурпурового відтінку. Про своїх улюблениць Надія Пархомівна може розповідати годинами. Каже: красиво і неморочливо. До речі, розповідає, назва «ехінацея» в перекладі з грецької – «колюча, як їжак». Ця рослина – чудовий медонос, а ще приваблює в сад метеликів. Цвітіння припадає на липень–вересень. Щоб стимулювати його, видаляє квіти, що відцвіли.
Ехінацея – рослина універсальна. Прекрасно поєднується з ромашками, рудбекіями (певний час її навіть відносили до рудбекій), флоксами, айстрами, деревієм. Особливо доречна у так званих квітниках у природному стилі.
До речі, квіти її добре стоять у зрізаному вигляді. Тільки зрізати їх треба в стадії напіврозкритого бутона. Буде вдячна за підживлення та регулярні, але помірні поливи. Причому поливати потрібно у вечірні години. Важливо, щоб кущі не вимокали, а волога не застоювалась у прикореневій зоні. Дуже любить добре освітлені відкриті ділянки, але мириться і з легким напівзатінком. Добре витримує низькі температури. На одному місці росте 6 і більше років. Високорослі сорти можуть потребувати опор.
Рослина любить родючі, слаболужні або нейтральні, досить зволожені, але не сирі ґрунти. Та це в ідеалі, усміхається господиня, бо загалом росте на будь-яких ділянках.
Розмножують ехінацею насінням, а також діленням куща навесні. Ділити краще 4–5-річні кущі. Їх акуратно виймають із ґрунту, намагаючись не травмувати. Кущ ділять на кілька частин. У кожної діленки повинно бути по 3–4 бруньки відновлення. Для кращого приживання корінці можна обробити стимулятором росту, оскільки приймаються діленки не так уже й легко. Насіння не заглиблюють, а присипають тонким шаром землі. Але краще проростити з нього розсаду.
Сходить довго й досить недружно. Водночас можливий самосів. Якщо купуєте ехінацею в горщику, радить квітникарка, її можна висаджувати протягом усього сезону. Глибина посадки має бути така ж, як і в контейнері. Яму викопують глибиною до 40 см і на третину заповнюють сумішшю, що складається з рівних частин піску, садової землі та компосту. Відстань між кущиками має бути 50–60 см. Існує також спосіб розмноження ехінацеї живцями. Однак, каже пані Надія, у неї живці не приживались. Хвороби та шкідники переважно оминають ехінацею стороною. Під зиму рослини слід обрізати.
