Надсилаю зображення квітки, яку я випадково сфотографувала на клумбі в Одесі. Розкажіть, що це за рослина і чи можу висадити її у квітнику під зиму? Дуже вже запала вона мені в око.
Леся ТУРЧАК. Закарпатська область.
Це — катарантус. Його ще називають «кімнатним барвінком», а також просто «барвінком» або «мадагаскарським барвінком». Але з ботанічного погляду це не зовсім правильно. Катарантус рожевий справді зовні дуже нагадує наш звичний барвінок. У нього схожі п’ятипелюсткові квітки та блискуче листя. Обидві рослини належать до родини барвінкових, але до різних родів — Catharanthus та Vinca.
Катарантус цінний тим, що цвіте безперервно майже все літо й до самих холодів. Існують сорти з білими, рожевими, малиновими, червоними, бузковими, лососевими квітками, часто з контрастним яскравим «вічком» у центрі. Кущові сорти мають чудовий вигляд на клумбі, ампельні — у підвісних кашпо. Навіть у розпал літа, коли частина інших квітів втрачає декоративність, теплолюбний катарантус за достатнього поливу продовжує активно цвісти. Важливо й те, що рослина не потребує постійного видалення відцвілих квіток. Вони зазвичай опадають самі, тому кущ довго має охайний вигляд.
У нас катарантус найчастіше вирощують як однорічник, тож у відкритий ґрунт під зиму його не висаджують. Це теплолюбна багаторічна рослина, яка не витримує наших морозів. Якщо ж вам вдасться придбати дорослу рослину або взяти з неї живці, катарантус можна зберегти до наступного сезону. Він дуже добре живцюється, причому можна обійтися навіть без спеціальних укорінювачів. Тож навесні цілком реально отримати кілька молодих рослин.
На здоровому кущі виберіть зелений пагін, бажано без квітів. Відріжте верхівку завдовжки приблизно 8–12 см. Зріз робіть чистими ножицями або секатором трохи нижче вузла. З нижньої половини живця листочки видаліть. Якщо є квітки або бутони — теж обірвіть. Вони забиратимуть сили, які потрібні для утворення коріння.
Найпростіше укорінити живці у воді. Для цього поставте їх у невелику склянку так, щоб 1–2 нижні вузли опинилися у воді, але листочки її не торкалися. Розмістіть склянку у світлому теплому місці. Воду періодично міняйте, а за потреби доливайте. Коли корінці виростуть приблизно до 2–3 см, живець можна пересаджувати в невеликий горщик. Ґрунт підготуйте легкий. Наприклад, універсальний субстрат для кімнатних рослин із додаванням перліту.
Також живець можна вкорінити одразу в ґрунті. Видаліть нижні листочки та заглибте його приблизно на 2–3 см у вологий легкий субстрат. Накрийте прозорим пакетом або обрізаною пластиковою пляшкою, зробивши маленьку тепличку. Щодня її провітрюйте. Поява нових листочків свідчитиме про те, що живець укорінився.
Але це ще пів справи. Важливо, щоб молода рослина пережила зиму. У цей час її тримають у світлому місці за температури близько 18–22 градусів і помірно поливають, не допускаючи застою води.
Приблизно наприкінці лютого — у березні пагони можна прищипнути, щоб стимулювати галуження, та почати підживлювати рослину. До травня з маленького осіннього живця цілком реально отримати гарний пишний кущ.
Щоб збільшити шанси на успіх, краще частину живців поставити укорінюватися у воду, а частину — висадити одразу в ґрунт.
Навесні катарантус висаджують у легку, пухку, поживну землю, яка добре пропускає воду. Якщо хочете, щоб кущ рясно і тривало цвів, приблизно раз на 10–14 днів підживлюйте його комплексним добривом для квітучих рослин.
Катарантус любить тепло і багато світла. Найкраще цвіте на сонячному місці, але в дуже спекотні дні в полуденні години йому не завадить легке притінення. Холод ця рослина переносить погано: вже за температури близько 10 градусів ріст сповільнюється, а заморозків не витримує й поготів.
Якщо бажаєте виростити катарантус із насіння, висівайте вже в лютому. Тоді на початку літа отримаєте квітучі рослини. Насіння висівають у вологий легкий субстрат на глибину приблизно 0,5 см. Ємність накривають плівкою або прозорою кришкою і тримають у теплі. Після появи сходів їх ставлять у добре освітлене місце.
Коли з’являться кілька справжніх листочків, сіянці розсаджують в окремі стаканчики. У відкритий ґрунт висаджують лише тоді, коли мине загроза заморозків, а ночі стануть стабільно теплими.
Катерина ГЕРАЩЕНКО.
