«Шкуринка яких яблук більш корисна, а яких – менше? Яку краще зрізати, а яку – споживати? Коли у яблуках найменше вітамінів?» – запитує Ганна Макаренко з с. Славне Дніпропетровської обл.
Шкуринка яблук містить левову частку вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Наприклад, майже половину аскорбінової кислоти і 2/3 нерозчинного волокна. А ще у ній наявні вітамін А, калій, кальцій, фосфор та залізо, особливі речовини, здатні запобігати раку печінки, 12-палої кишки та грудей, так само, як і рутин та кверцетин – рослинні антиоксиданти, що захищають організм від уражень на рівні клітин, запалень та проблем із кровообігом.
Регулярне споживання шкуринки знижує ризик захворювання на астму, діабет, рак, атеросклероз, гіпертонію та інші серцево-судинні захворювання. Вона має високу концентрацію флавоноїдів, що борються з потенційно загрозливими для життя захворюваннями. Фітохімічні сполуки, вітамін С та нерозчинні волокна допомагають організму виводити токсини та зайві жири. Потрапляючи у кишечник, пектин – різновид неперетравлюваного волокна – сприяє роботі кишкової флори.
Ще одна цінна речовина, наявна у шкуринці, – урсолова кислота. Вона взаємодіє з інсуліном та фактором росту, гормонами, які беруть участь у побудові м’язової тканини, робить рецептори чутливими до цих гормонів, знижує рівень цукру в крові та зменшує жирові відкладення. Проте шкуринка шкідлива для хворих на гастрит. Зазвичай яблука зі свого саду їдять із шкуринкою, покупні – чистять. Це пов’язано з тим, що в шкуринці концентруються отрутохімікати, якими обробляють сад, а також із протруєнням імпортних яблук. До того ж завезені до нас з інших країн плоди для кращого зберігання під час транспортування і товарного вигляду можуть бути покриті воском та оліями. Чи були оброблені яблука воском, легко встановити, провівши по ньому кінчиком ножа.
Шкуринку необроблених або оброблених безпечними для людини речовинами яблук можна сушити й споживати взимку та навесні як цілющий чай для регуляції сольового обміну. Корисний він при подагрі, склерозі, сечокам’яній хворобі, зміцнює нервову систему, сприяє здоровому сну. Такі властивості сушеної шкуринки зберігаються довго. Найбільше вітамінів та інших корисних речовин у яблуках зимових сортів, а також у місцевих. Під час зберігання як плоди, так і шкуринка поступово втрачають більшість корисних речовин. Тому пізньої весни (наприклад, у травні) яблука не дадуть організму тієї користі, що восени чи взимку. Але відмовлятися від них не слід з огляду на вміст пектину, мінералів тощо. Кожен сорт має свій «термін зберігання», наприклад, кальвіль – до квітня, пепінка – до кінця квітня, а синап – до травня-червня. Термін зберігання яблук можна дізнатися, прочитавши інформацію про сорт.
Зоя БЕРЕСТ, кандидат біологічних наук.
