А його врожай, значною мірою, залежить від догляду за посадками влітку. Хоча нерідко господар думає, що цієї пори вже можна трохи розслабитись і часником до збору врожаю не займатись. А варто. Велику роль тут відіграють підживлення. За своїм ярим часником я доглядаю так.
ПОТРІБНІ ФОСФОР І КАЛІЙ
Можна приготувати поживу із 30 г суперфосфату та 15 г сульфату калію на 10 л води. Готового розчину достатньо для підживлення 2 кв.м площі. Підживлюю по вологому ґрунту. Також використовую нітрофоску: 2 ст.л. без гірки розвести у відрі води. Останнє підживлення роблю за місяць до запланованого збирання врожаю.
А ось чого потрібно категорично уникати, то це підживлень свіжим гноєм. Із народних засобів зарадить деревний попіл. Склянку сухої золи розсипають на кв.м грядок. Або таку ж кількість розводять у 6 л води.
БЕЗ ПОЛИВІВ НЕ ОБІЙТИСЯ
Часник — культура вологолюбна. Причому до вологості він більш вимогливий, аніж цибуля. Тож окрім регулярних поливів дуже важливим буде мульчування ґрунту. Припиняють поливи за 20 днів до збирання врожаю.
ВАЖЛИВА СИДЕРАЦІЯ
На майбутнє грядку, де плануєте висаджувати часник, раджу засіяти сидератами. Це можуть бути фацелія, вика, біла гірчиця чи інші культури.
СОРТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ
Крупний часник можна одержати лише від великоплідного сорту. Також, звісно, посадковий матеріал мусить бути якісним і здоровим.
СИЛЬНИЙ, ЯКЩО ВІЛЬНО
Жоден сорт не дасть крупних головок, якщо рослинам буде мало місця. Тож при висаджуванні важливо залишати відстань між рядами 20—25 см, а між рослинами в рядку — 6—8 см. І ще один важливий нюанс. Нарощувати великі головки часнику заважає глибока посадка. Рослині доведеться витрачати багато сил, аби пробитися нагору. І якщо озимий часник висаджують на глибину близько 5 см, то ярий — ближче до поверхні (2 см). Росту й розвитку головок заважають також бур’яни, які потрібно регулярно видаляти.
НА ВАЖКИХ ҐРУНТАХ ХОРОШОГО ВРОЖАЮ НЕ ЧЕКАЙТЕ
На важких ґрунтах великі головки не виростуть. У таку землю важливо додавати пісок та регулярно розпушувати. Крупний часник виростає лише при вільному доступі повітря до кореневища. Також не можна вирощувати його кілька років поспіль на одному місці. На стрілкуючих сортах (але це стосується передусім озимих) регулярно видаляють стрілки.
Катерина ОКУНЬ.
