Кожне українське село чи селище красиве й багате по-своєму. Та, звісно, найвиразнішою його окрасою і найціннішим багатством є люди, котрі там народилися і жили, котрі нині продовжують його життєпис. Як і в цьому історико-культурному краї. В Олишівці пишаються своїми земляками: Володимиром Савченком-Більським, військовим діячем, генерал-хорунжим флоту УНР, контр-адміралом (1867–1955), Олександром Савченком-Більським, графіком, іконописцем (1900–1991), Михайлом Томашевським, оперним співаком (1880–1960), Парасковією Туманюк (1913–1988), котра стала першим Героєм Соціалістичної Праці в області, Віталієм Масолом, який свого часу був прем’єр-міністром України.
До речі, переважна більшість жителів селища, котре має багатовікову історію, відлік якої почався ще в ХVI столітті, — козацького роду. У часи Гетьманщини тут була столиця Олишівської сотні.
А ще в 60-х роках ХХ ст. в центрі селища з’явився пам’ятник Богдану Хмельницькому, вже реставрований за наших днів.
Нині в Олишівці, яка до 1960 року була районним центром, живе понад півтори тисячі мешканців. Селище має гарний Будинок культури, де працюють талановиті колективи художньої самодіяльності, чудову сучасну школу, дитячий садочок, амбулаторію із денним стаціонаром.
Саме з цього краю було покладено початок нового напряму газової промисловості — підземного зберігання газу, після того, як геологи виявили пласти порід, що можуть тримати газ. Отож це ще — й селище газівників.
В нинішній Олишівській об’єднаній територіальній громаді (окрім її центру — Олишівки, сюди входять сусідні села Смолянка та Коростень), очолюваній молодим ініціативним чоловіком, учасником АТО Сергієм Мальцем, дбають про те, аби життя односельців було не просто комфортним, а й цікавим, культурно наповненим.
Тож плануючи свою поїздку напередодні Дня матері у рамках 25-річчя всеукраїнської газети для всієї родини «Порадниця», ми не помилилися з адресою. Нам усім було про що поговорити, чим поділитися.
І слово нашого спеціального гостя народного артиста України Володимира Талашка знаходило теплий відгук у залі. Володимир Дмитрович, здається, ніколи не втомлюється ним ділитися — зі школярами, дорослими, зі столичних чи сільських сцен, у мирних місцях і там, де стріляють, на радіо та телебаченні, з газетних сторінок, тут, в Україні, і за кордоном. Такими людьми, артистами, справжніми громадянами своєї країни, неможливо не захоплюватися.
«Найголовніше, щоб мир був. Аби не гинули наші діти, чоловіки. Ось скоро знову поїду на схід, де по-особливому відчуваєш, наскільки життєво потрібна картина Леоніда Бикова «У бій ідуть одні «старики». Вона воює, вона захищає. Тому що мій герой сказав напевне найголовнішу фразу — не тільки фільму, а й загалом життя людини — будемо жити. Будемо жити!»
Згадалися й такі слова Володимира Дмитровича: «Хіба може бути цікаво спостерігати, як людина падає? Та ні, сумно на таке дивитися. Цікаво — як вона піднімається. Ось і мене хвилює, як особистість зростає, піднімається, йде до своєї професії, до дружби, любові, якогось подвигу. Таке приваблює і в реальному житті, і в художній літературі, і в кіно, бо чиєсь життя при цьому може надихнути інших».
Ось так і він — власним життям, творчістю і надихає, і багато робить, аби зростали особистості в Україні, аби піднімалися душею, росли духовно, аби кожен запалював свій світильник у цьому житті, й сам намагався нести людям світло. І наша газета, сподіваюся, теж є для своїх читачів таким світлом. Для нас цінна кожна людина, кожен читач, котрий бере до рук «Порадницю».
…Поверталися ми додому з колегами Оксаною Хронюк та Діаною Шепель із гарними відгуками олишівців про зустріч, із власними позитивними враженнями, емоціями.
Зі смачним короваєм, який випікала вміла господиня, наша багаторічна передплатниця Катерина Іванівна Гаєвська. З її рецептами традиційних олишівських страв, про одну з яких — гречаники — можна прочитати в цьому випуску наших «Кухонних університетів».
З радістю, що в бібліотеках Олишівки та сусідньої Смолянки, в місцевій школі залишаться подаровані редакцією книжки, і відвідувачі зможуть погортати сторінки зокрема двох видань «Порадницької гостини» Тетяни Власюк, «Осіннього золота» нашого колеги Анатолія Михайленка, серії «Сакральна Україна», виданої нашим підприємством «Ко-оп Медіа». Що діти відкриють для себе багато цікавого та корисного з подарованих наших журналів «Розумашки», а господині — «В’язання».
Що 15 багатодітних родин із другого півріччя щотижня матимуть у своєму домі нашу «Порадницю», передплату на яку їм подарували. А інші мешканці селища мали змогу передплатити її за пільговою ціною.
Що хтось отримав розіграні редакцією подарунки.
І що кожен, хто того дня був на великій порадницькій гостині, поніс додому частинку нашої журналістської праці й серця.
Дякуємо за організацію зустрічі голові Олишівської селищної об’єднаної територіальної громади Сергію Мальцю та заступнику голови Чернігівської райдержадміністрації Андрію Курданову.
Велику порадницьку гостину провела Тетяна Власюк, головний редактор газети «Порадниця».
Фото Оксани Хронюк.
