Красива жінка. Талановита акторка. Кохана дружина. Цілісна людина. Гідна громадянка своєї країни. Постать. Усі її ролі — що в житті, що на сцені — означені любов’ю та повагою до людей, до країни, в якій народилася і якій дарує свій талант, своє щире серце. Воістину всенародна любов не зродила в ній зарозумілості, зірковості. Проста і доступна, в усьому справжня і щира, народна артистка України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Наталя Сумська завітала на запрошення «Порадниці» до редакції напередодні свого дня народження, який відзначає сьогодні, 22 квітня.
Многих і красивих Вам літ, пані Наталю!
А поговорили ми з нею ось про що.
ПРО ВНУТРІШНЮ СВОБОДУ, ПРО СВОЮ «НЕЗРІВНІННУ» ТА ЕМОЦІЇ ГЛЯДАЧІВ
Маю цієї внутрішньої свободи стільки, скільки потребую. А робота на сцені, проживання ролей, звісно, додають і потреб, і можливостей. Принаймні такі, як роль американської співачки, піаністки Флоренс Фостер Дженкінс зі згаданої вистави. Люди, котрі жили майже сто років тому, озвалися в наших серцях. Тоді так само була війна, та попри все народжується особистість, котра творить такий настрій у суспільстві, що можна вижити в світі з війною. Й треба жити! …Ми й самі приємно здивовані реакцією публіки на «Незрівнянну», вдячні й щасливі, що вже третій рік люди не те що заходять — забігають після вистави до гримерки в такому піднесеному стані й діляться своїми враженнями! Цей порив для нас неймовірно дорогий! Якщо людину розпирає від емоцій, то вона хоче їх вихлюпнути, розділити з тими, хто їх викликав. І щоразу в тому якась нова окраса, а для нас, акторів, ще й натхнення. .. «Та ви ж лікуєте своєю позитивною емоцією, яку породжуєте на сцені! До вас на лікування треба ходити!..» Оце щастя, звичайно, таке почути.
ПРО РАДОЩІ ТА РОЗЧАРУВАННЯ
Ну, розчарування в нас, напевне, в усіх одне… Але слід усіляко уникати цього слова і почуття. Звісно, той стан триває вже довго. Але ж маємо якось виживати.
Знову повертаюсь до «Незрівнянної». Її герої також жили за складних часів, втрачали людей. І коли бачимо красу та молодість хлопців, котрі гинуть, ще більше підпирає під груди. Коли не прямо говоримо про своїх, а адаптовано, зі сцени йде та емоція, вона ще більше підігріває. І якимось дивним чином нас загартовує. Мовляв, мусимо жити в таких умовах, доводиться воювати все життя? Отже, треба гуртуватися, навчитися жити поряд із війною, тим паче маючи таких сусідів. Ми повинні виборювати свою країну, бо іншої не буде. Маємо берегти надбане.
… А радощі мої великою мірою пов’язані з професією. Дуже люблю працювати в театрі. Люблю репетиції. Ти ніби заходиш в аудиторію, у замкнутий простір і починаєш шукати, фантазуєш, пробуєш, виймаєш із себе, зі свого життєвого, акторського, душевного багажу щось, чого ніхто тобі не порадить. І тоді народжуються справжня емоція, образ.
ПРО СИЛИ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
Бува, й самій бракує сил, думаю, як вхопитися за щось, як налаштуватися, де набратися духу, бо щоразу виходячи до глядача, треба бути цікавою, емоційною, позитивною, красивою, упевненою. Помолюся, почитаю книжку, а ще просто фізично працюю. Зізнаюся, коли бачу шматочок землі, кортить на ній щось зробити. Отак попораюся — і легше стає. Отже, працюймо, читаймо книжки, спілкуймося з розумними, хорошими людьми. Звісно, більше спілкуймося з дітьми. Мені сподобалася думка письменниці Оксани Забужко, яку вона нещодавно висловила в телеефірі: у вихованні дітей дуже багато залежить від учителів, там починається Україна, там починається політика. Якщо зі школи в дітей буде закладено справжні цінності, ніщо їх не виб’є з сідла.
ПРО СІМЕЙНЕ ЩАСТЯ
Усе просто — треба любити одне одного, поважати. Й берегти ці роки щастя. Саме так і будуються стосунки в нашій сім’ї. Можна згадати монолог із «Наталки-Полтавки» про те, для чого люди одружуються: щоб бути вірними одне одному, любити і до старості не забути… Якщо в сім’ї затишок, гармонія, то й в інших справах усе гаразд…
Друковану версію інтерв’ю з Наталією Сумською можна прочитати в номері «Порадниці» від 18 квітня цього року.
Відеоверсію можна буде переглянути на нашому ютуб-каналі за пізніше вказаним тут посиланням.
Автор та керівник проекту
Тетяна Власюк.
