Бронхіальна астма (від грец. – «важке дихання») – хронічне запалення дихальних шляхів, що супроводжується періодичними нападами ядухи внаслідок різкого звуження просвіту бронхів (обструкція). За даними ВООЗ, на астму хворіють чверть мільярда людей, і це лише офіційно діагностовані особи. Тож вірогідність стати свідком нападу чимала.
Серед типових зовнішніх ознак астматичного нападу – нездоланний кашель із рясним виділенням мокротиння, задишкою, хрипінням, утрудненням дихання. Хворий відчуває пекучий біль у грудній клітці, потребу на щось спертися, бодай присісти, непереборний страх тощо.
З огляду на те, що астма має імунологічні причини (передусім за механізмом алергії), напад можуть спричинити алергени, інтенсивні запахи, тютюновий дим, а також різка зміна температури повітря, стреси, прийом деяких препаратів, зокрема нестероїдних протизапальних типу аспірину, парацетамолу, анальгіну та інших.
Астматики зазвичай носять із собою портативні інгалятори з препаратами, які розширюють бронхи, – бронходілататори. Допоможіть людині дістати цей прилад, приміром, із сумки, рюкзака, кишені. Якщо інгалятор не знайшовся, за згодою потерпілого придбайте його в найближчій аптеці. Як правило, через кілька хвилин після впорскування аерозолю напад припиняється. Також не завадить забезпечити доступ свіжого повітря, принаймні вивести астматика з небезпечної алергізованої зони. У тяжких випадках викликайте «швидку допомогу».
Олексій ОБОДЕНКО, лікар-пульмонолог.
