Основний фокус — на розсаду!
Основне заняття першої половини березня — робота з розсадою. Універсальний рецепт приготування ґрунтосуміші для розсади такий: торф — 3 частини, городня земля — 2 частини, розпушувач — 1 частина, перегній або біогумус — 0,5 частини. Ще той виклик у нинішніх непростих умовах — забезпечити розсаду достатнім теплом та освітленням. У такій ситуації зарадять USB-фітолампи, LED-стрічки та лампи на акумуляторах. Усе це варто придбати заздалегідь, доки розсада не витяглась, адже природного освітлення їй поки недостатньо. Можливо, є сенс зосередитись на посіві середньо- та пізньостиглих сортів городини. Висівати їх потрібно пізніше, коли вже буде достатньо сонечка. Насіння перед посівом перевірте на схожість. Найпростіший спосіб — замочування у сольовому розчині. Для цього розчиніть 1 ч.л. солі у склянці теплої води. Киньте туди насіння і перемішайте. Те, що спливло, можна сміливо викидати. Те, що потонуло, — повноцінне, важке насіння. Його треба промити чистою водою, просушити — і можна сіяти. Якщо помітите, що розсада витягується, знизьте температуру в приміщенні. Коли в кімнаті +25, рослина думає, що зараз літо, й активно росте. Якщо ж температуру знизити до 15–17 градусів, розсада «законсервується» до появи сонця, не витягуючись.
Час потроху виходити й на грядки. Не поспішайте видаляти з городу весь сніг (хоча цьогоріч його як ніколи вдосталь), під час похолодань він убереже насадження від низьких температур. А талі води наситять вологою виснажені за зиму рослини. Тала вода — незамінна для поливу розсади та кімнатних квітів, а її цьогоріч теж вдосталь. Тому максимально наповніть вільні резервуари снігом. Щойно зійде сніг і земля трохи підсохне, очистіть ділянку від торішнього листя, бадилля та сміття, де могли зимувати шкідники. По ще вологому ґрунту можна розкидати азотні добрива (сечовину або аміачну селітру) — вони стимулюють ріст зеленої маси. Наприкінці березня, якщо земля достатньо просохне, можна перекопувати город.
За сприятливих погодних умов на грядках висівають перші холодостійкі культури, коли температура землі прогріється до 3–5 градусів. Це кріп, петрушка, листовий салат, шпинат, горох, цибуля, морква, редиска.
У підвалах перевірте зимові запаси городини. Овочі з ознаками хвороб негайно видаляйте, аби не заразили сусідні. На картоплі обривайте паростки. Наприкінці березня можна проводити яровизацію картоплі, залишеної на посадку. Ящики з картоплею виставляють у добре освітлене й тепле сховище.
Помийте рами та скло теплиць і обов’язково продезінфікуйте, прочистіть водостоки.
Поки дерева сплять
Якщо випало багато снігу, гілки кущів і плодових культур звільніть від мокрого снігу. Навколо молодих дерев приберіть захисний шар снігу, який на зиму щільно утрамбували. Поки дерева ще сплять, а бруньки не почали набухати, потрібно встигнути виконати кілька важливих завдань. Передусім у саду проводять санітарне та формувальне обрізування, яке потрібно зробити до початку сокоруху. Видаляють сухі, поламані снігом, хворі та підмерзлі гілки, а також такі, що ростуть усередину крони. Місця зрізів діаметром понад 1 см замазують садовим варом або його замінником.
Після зими на стовбурах можуть з’явитися морозобоїни або пошкодження гризунами. Ці рани необхідно залікувати, бо вони є воротами для інфекцій. Проведіть дезінфекцію розчином 1–3-відсоткового купоросу і слідом замажте садовим варом. За допомогою металевої щітки або скребка зніміть стару відмерлу кору, лишайники та мох. Якщо не побілили дерева восени, зробіть це зараз. У березні сонце дуже активне, і білий колір захистить кору від перегріву вдень та розтріскування через нічні морози. Якщо ж плодові були побілені раніше, перегляньте, можливо, десь побілка осипалася і її потрібно підправити.
Коли середньодобова температура встановиться на рівні 4–5 градусів, але бруньки ще закриті, проведіть перше обприскування саду. Використовуйте 3-відсотковий розчин бордоської суміші або препарати на основі міді. Це знищить спори парші, моніліозу та інших грибків, що зимували на гілках.
Серед чагарників найпершими прокидаються смородина й аґрус. Огляньте кущі на наявність роздутих бруньок. У них ховається бруньковий кліщ. Такі бруньки треба обірвати й спалити. На малині для стимулювання бічного розгалуження обріжте верхівки пагонів на 10–15 см та видаліть пагони, що відплодоносили торік.
Уваги потребують і пристовбурні кола. Якщо на ділянці стоїть вода, прокопайте невеликі канавки, щоб вона не застоювалася біля коріння, адже це може призвести до випрівання. Як тільки відтане земля, перекопайте пристовбурні кола, бо за зиму ґрунт тут злежався та ущільнився. Після перекопування до коріння краще надходитимуть повітря і вода. Тепер можна внести добрива.
У березні розкривають виноград. Коли на градусниках буде стійких 5–7 градусів, проведіть раннє обрізування. Також перевірте стан шпалер. Триває заготовлення живців для щеплень на плодових культурах. Важлива умова успішного щеплення — підщепи вже повинні прокинутися та почати вегетацію, а щепа (брунька, яка прищеплюється до іншої рослини) ще має спати.
Як тільки сніг зійде — на штамби дерев накладіть ловчі пояси. Вони захистять культури від шкідливих комах, що зимували в ґрунті. За сприятливих погодних умов висаджуйте дерева та кущі, посадкові ями для яких заготуйте заздалегідь.
Обережно знімають укриття з багаторічників
У квітнику особливу увагу приділяють вкритим на зиму багаторічникам. Роботи починають, як тільки зійде сніг і земля трохи підсохне. Не можна відкривати рослини занадто рано, але й «перегріти» їх під плівкою чи агроволокном ще небезпечніше. Укриття знімайте поступово. Спочатку відкривайте торці для провітрювання вдень, а повністю прибирайте захист, коли мине загроза сильних нічних морозів. Найкраще робити це в похмуру погоду, щоб яскраве березневе сонце не обпалило ніжні пагони. Проведіть огляд та обрізування, видаляючи всі поламані, підмерзлі й ті гілки, що ростуть усередину. Одночасно заготовлюйте живці.
Обріжте торішнє сухе листя та стебла у хост, ірисів, півоній та лілійників, якщо не зробили цього восени. Будьте обережні, щоб не пошкодити молоді бруньки, які вже пробиваються з-під землі. Якщо вже визирнули крокуси, підсніжники, проліски чи ранні тюльпани, обережно розпушіть землю навколо них. Коли з’являться перші паростки, можна розсипати по снігу або вологій землі аміачну селітру чи інші азотні добрива, це допоможе квітам швидше наростити зелену масу.
Березень — важливий місяць для висівання на розсаду насіння однорічників із довгим періодом росту. Це петунія, лобелія, алісум (бурачок), вербена, чорнобривці, гвоздика Шабо та інші. З середини місяця висівають насіння айстр. Наприкінці березня, коли земля розмерзнеться, можна ділити багаторічники, що цвітуть улітку та восени: флокси, дельфініуми, хризантеми. Також, якщо не прогнозується повторних похолодань, висаджують багаторічні квіткові чагарники.
Катерина ОКУНЬ.
